Енріко Берлінгуер

Енріко Берлінгуер
італ. Enrico Berlinguer Редагувати інформацію у Вікіданих
Енріко Берлінгуер
Енріко Берлінгуер
Генеральний секретар Італійської комуністичної партії
17 березня 1972 — 11 червня 1984
ПопередникЛуїджі Лонго
НаступникАлессандро Натта
Народився25 травня 1922(1922-05-25)
Сассарі, Сардинія, Італія[1][2]
Помер11 червня 1984(1984-06-11) (62 роки)
Падуя, Венето, Італія[2]
Похованийцвинтар Фламініо Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик
ГромадянствоІталія Італія
Національністьіталієць
Alma materUniversity of Sassarid Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяІталійська комуністична партія
БатькоMario Berlinguerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBianca Berlinguerd Редагувати інформацію у Вікіданих і Marco Berlinguerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяатеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Підпис
enricoberlinguer.it
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Енріко Берлінгуер (італ. Enrico Berlinguer; 25 травня 1922, Сассарі — 11 червня 1984, Падуя) — італійський політик, секретар Італійської комуністичної партії з 1972 до смерті. При ньому стався поступовий перехід ІКП з позицій марксизму-ленінізму на позиції «єврокомунізму» і мирного співіснування з представниками інших політичних поглядів. Недовіра, яка зростала між ІКП і КПРС, закінчилась повним розривом в 1980 р., коли Берлінгуер відкрито засудив введення радянських військ в Афганістан. Берлінгуеру не вдалося досягти головної мети — формування комуністичного уряду або хоча б введення комуністів в уряд, але при ньому різко зросла представництво комуністів у місцевих органах влади Італії.

Примітки

  1. ↑ Берлингуэр Энрико // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.

Посилання


Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.