Еміліо Петторуті

Еміліо Петторуті
ісп. Emilio Pettoruti
Народження1 жовтня 1893(1893-10-01)[1][2][…]
Ла-Плата, Аргентина
Смерть16 жовтня 1971(1971-10-16)[3][4][…] (78 років)
 Париж
КраїнаАргентина[6]
НавчанняНаціональний університет Ла-Плати
Діяльністьхудожник, ілюстратор
Роки творчості1913[7] — 1964[7]
ПрацівникНаціональний університет Ла-Плати
ЧленНаціональна академія художніх мистецтв Аргентиниd
У шлюбі зMaría Rosa Gonzálezd[8]
Роботи в колекціїНаціональний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[9], Національний музей образотворчого мистецтва[10], Evita Fine Arts Museumd і Паризький міський музей сучасного мистецтва
Сайтpettoruti.com
CMNS: Еміліо Петторуті у Вікісховищі

Еміліо Петтору́ті (ісп. Emilio Pettoruti; нар. 1 жовтня 1892, Ла-Плата — пом. 16 жовтня 1971, Париж) — аргентинський живописець.

Біографія

Народився 1 жовтня 1892 року в місті Ла-Платі (Аргентина). Походив із сім'ї італійців-іммігрантів. У 1913—1924 роках навчався в Європі (в основному в Італії, в Академії витончених мистецтв у Флоренції).

З 1927 року — професор, а у 1930—1947 роках — директор музею Вищої художньої школи при університеті в Ла-Платі.

Помер в Парижі 16 жовтня 1971 року.

Творчість

Засновник кубізму в живописі Аргентини. Твори:

  • «Арлекіни» (1928);
  • «Зима в Парижі» (1960).

Примітки

  1. ↑ Emilio Pettorutti
  2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Museum of Modern Art online collection
  7. ↑ а б RKDartists
  8. ↑ Emilio Pettoruti, el gran cubista argentino — 2024.
  9. ↑ Artists + Artworks
  10. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/

Література

  • «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1962. Том 1. сторінка 98.(рос.);
  • «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1982. Том 2. сторінка 354.(рос.);