Елізабет де Вермандуа

Елізабет де Вермандуа
Народиласяне пізніше 1088
Померла13 лютого 1131(1131-02-13)[1]
Льюїс[d], Королівство Англія
ПохованняLewes Prioryd
Країна Королівство Англія
Діяльністьаристократка
ТитулCount of Meuland і Граф Суррей
РідCapetian House of Vermandoisd
БатькоГуго Великий[1]
МатиAdelaide, Countess of Vermandoisd[1]
Брати, сестриРауль I де Вермандуаd і Margaret of Clermontd
У шлюбі зРоберт де Бомон, 1-й граф Лестер[1] і Вільгельм де Варенн, 2-й граф Суррей[1]
ДітиWaleran de Beaumont, 1st Earl of Worcesterd, Robert de Beaumont, 2nd Earl of Leicesterd[1], Hugh de Beaumont, 1st Earl of Bedfordd[2], William de Warenne, 3rd Earl of Surreyd, Ralph de Warenned, Reginald de Warenned[2], Ади Вареннd[1], Gundred de Warenned, Isabel de Beaumontd[2][1], Isabella de Beaumontd, Adeline de Beaumontd і Auberie de Bellemonte (Beaumont)d[3]

Герб будинку де Вермандуа

Елізабет (або Ізабелла) де Вермандуа (фр. Isabelle de Vermandois; англ. Elizabeth of Vermandois; ок. 1081-13 лютого 1131) — дочка Гуго Великого, графа Вермандуа, і дружина двох англонормандських аристократів Роберта де Бомона і Вільгельма де Варенна. Елізабет де Вермандуа є предком всіх королів Шотландії, починаючи з Малкольма IV, і наступних монархів Великої Британії аж дотепер.

Біографія

Елізабет була третьою дочкою Гуго Великого, графа Вермандуа, і Адель, дочки Герберта IV де Вермандуа. По батьківській лінії вона була онукою французького короля Генріха I і Анни Київської, дочки Ярослава Мудрого. По материнській лінії Елізабет вела своє походження від Карла Великого і каролінгських графів Вермандуа.

У 1096 р., ймовірно будучи ще неповнолітньою, Елізабет вийшла заміж за Роберта де Бомона, графа Мелана і сеньйора Бомон-ле-Роже, великого англонормандської аристократа, що мав великі володіння в Нормандії, Англії та Іль-де-Франсі, був радником англійського і французького королів. Різниця у віці між ними становила понад 35 років, що навіть на ті часи було надзвичайно багато. Тим не менше в 1102 р. у них народилася перша дитина, а в 1104 р. — близнюки Галеран і Роберт, майбутні графи де Мелан і Лестер відповідно. Всього у Елізабет і Роберта де Бомона було не менше восьми дітей. Беручи до уваги поважний вік Роберта і його зайнятість при дворі короля Генріха I Боклерка, правою рукою якого він був, сучасники ставили під сумнів батьківство деяких з їхніх дітей, спекулюючи даними про невірність Елізабет де Вермандуа.

Підстави для звинувачення Елізабет в подружній зраді дійсно з'явилися в кінці 1110-х рр.. За свідченням Генріха Хантінгдонського, якийсь граф спокусив Елізабет. Незабаром після того, як це стало відомо, Роберт де Бомон помер «від приниження і печалі» 5 червня 1118 р. Очевидно, спокусником був Вільгельм де Варенн, граф Суррей, син соратника Вільгельма Завойовника і далекий родич англійських королів, з яким Елізабет обвінчалася незабаром після смерті першого чоловіка. Любовний зв'язок Елізабет і Варенн можливо почався значно раніше, близько 1115 р. Відомо, що Варенн тривалий час шукав собі наречену королівської крові (він сватався, зокрема, до Матильди Шотландської і інших дочок Генріха I), а походження Елізабет де Вермандуа повністю задовольняло вимоги Вільгельма. Весілля Вільгельма де Варена і Елізабет відбулося в 1118 р.

Про подальші роки життя Елізабет де Вермандуа практично нічого не відомо. Вона народила своєму другому чоловікові ще п'ятьох дітей і померла в 1131 р.

Діти

Від шлюбу (1096) з Робертом де Бомон, графом Меланським і 1-м графом Лестер, Елізабет мала наступних дітей:

Від другого шлюбу (1118) з Вільгельмом де Варенн, 2-м графом Суррей, Елізабет мала таких дітей:

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.