Ельвірський собор

Ельвірський собор

Осій Кордубський
Статус:місцевий собор
Дата:приблизно 305
Місце:Ельвіра, Бетика, Римська імперія
Головування:Осій Кордубський, або Фелікс Акциський
Учасники19 єпископів, 26 пресвітерів, диякони і миряни
Рішення81 правило

Ельві́рський собо́р (лат. Concilium Eliberritanum; ісп. Concilio de Elvira) — собор Християнської церкви, що пройшов на початку IV століття у місті Ельвіра, Бетика, Римська імперія. Перший відомий християнський собор на території Піренейського півострова, тогочасній Іспанії. Точна дата невідома; ймовірно відбувся між 300—324 роками[1]. Місце проведення ототожнюють з сучасною Гранадою, або містечком поблизу неї[1].

Історія

Собор пройшов за участі 19 іспанських єпископів, 26 пресвітерів, кліриків і мирян[1]. Ініціатором був кордубський єпископ Гозій, а головуючим — акциський єпископ Фелікс. Прийнято 81 правило дисциплінарного характеру, що стосувалися питань відлучення від церкви і причастя, ідолопоклонства і ворожбитства, шлюбу і сексуального життя, відносин християн з юдеями та язичниками тощо[1]. Зокрема, одним із перших в історії Церкви постановив необхідність целібату духовенства (правило 33)[1]; засвідчив існування інституту жіночого чернецтва (правило 13)[1]; заборонив вшанування зображень у храмах (правило 36)[1]. Правила були підписані лише єпископами[1]. Важливе джерело з історії іспанської церкви ранніх віків, коли християни жили в переважаючому язичницькому оточенні[1].

Датування

Точна дата проведення собору невідома, вважається, що він не міг проходити в період гонінь 305-306 років і відбувся або до них, або після, але не пізніше 316 року (час смерті одного з учасників собору). Найбільш вірогідною датою собору називають 15 травня 313 року[2].

Постанови

Учасниками собору були 19 єпископів (переважно південноіспанських), 24 пресвітери, а також диякони і миряни. Головував на соборі Фелікс, єпископ Акцису (сучасний Гуадіс)[3]. Собор склав 81 правило щодо церковного і морального благочестя. У більшості випадків накладається відлучення або публічне покаяння (за розбій, хабарництво, неправдиве свідчення, клятвопорушення, вбивство, насилля). Пом'якшення допускаються тільки для тяжкохворих і для жінок. З постанов собору можна зробити висновок, що стан моральності в Іспанії був досить невисокий, і навіть у вищих шарах суспільства панувало змішання християнства з язичництвом. Особливо суворі постанови собору щодо морального життя кліриків. Так, єпископів,  пресвітерів і дияконів, які вступили у шлюб (тобто порушили целібат, встановлений 18-м правилом собору для всіх кліриків, включаючи іподияконів) пропонується назавжди відлучати від церковного спілкування і навіть на смертному одрі не давати їм прощення.

Також у правилах Ельвірського собору вперше офіційно було вжито термін «анафема».

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к Barnes, Arthur. Council of Elvira [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909.
  2. ↑ Эльвирский собор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  3. ↑ Henry Wace, Dictionary of Christian Biography and Literature sv "Hosius (1)" [Архівовано 2008-09-26 у Wayback Machine.].

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельвірський собор