Екзокортекс

Екзокортекс (дав.-гр. ἔξω [exō] — зовні, поза; лат. cortex — кора) — зовнішня система обробки інформації, яка допоможе посилити інтелект[1] чи виступити нейропротезом для кори головного мозку[2]. Якщо термін «экзокортекс» розуміти розширено, то можна сказати, що його функції вже виконуються Інтернетом, смартфонами[3], різними гаджетами і його історія розпочалася з винаходу писемності[4].

Можливість симбіозу людини і комп'ютера розглядалася ще в 1960 році дослідником агентства DARPA, який вважав, що перший час розширений інтелект перевершуватиме повністю штучний[5].

До появи екзокортекса може привести розвиток біоінженерії: інтерфейсу мозок-комп'ютер, пристроїв для відновлення функцій нервів і рецепторів; нейробіології: нейроморфних процесорів; обчислювальної нейробіології: програмного забезпечення, що емулює психічні процеси.

Людей з імплантованими подібними пристроями можна буде називати кіборгами[6] чи постлюдьми. На ринок готуються вийти модулятори настрою, ґрунтовані на принципах електростимуляції[7], проте за відсутності зворотного зв'язку їх можна розглядати лише як пристрої для ТЕС-терапії.

Як экзокортекс може бути використаний мозок іншої людини[8]. Фінські дослідники вважають, що екзокортекс може дати можливість не лише для завантаження свідомості людини в комп'ютер, але і для об'єднання свідомості декількох людських організмів[9].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Філософські науки, Випуски 1-4; на «Google Books»
  2. ↑ ru/dictionary/Екзокортекс Екзокортекс[недоступне посилання з липня 2019] — Гіпотетичний пристрій, що підключається тим або іншим чином до людини і виконує функції, схожі з функціями кори головного мозку: тобто імітує вищу нервову діяльність. Імовірно, може використовуватися для протезування або як засіб «посилення розуму»
  3. ↑ Simola - The Roving Mind: A Modern Approach to Cognitive Enhancement Екзокортекс на «Google Books»
  4. ↑ Intelligence Unbound: The Future of Uploaded and Machine Minds на «Google Books» Introduction
  5. ↑ Man — Computer Symbiosis [Архівовано 12 травня 2011 у Wayback Machine.] J. C. R. Licklider IRE Transactions on Human Factors in Electronics, volume HFE-1, pages 4-11, March 1960
  6. ↑ Rajguru, Sunil (20 березня 2006). The human race, Version 2.0. Архів оригіналу за 27 July 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |access - date= (довідка)
  7. ↑ MEDTECH BOSTON — Testing Thync: A Calming, Energizing Personal Brain Modulator. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 9 жовтня 2017.
  8. ↑ RESEARCHER CONTROLS COLLEAGUE'S MOTIONS THROUGH FIRST NONINVASIVE HUMAN-TO-HUMAN BRAIN INTERFACE (VIDEO) [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] with information from University of Washington researchers: «one researcher able to send a brain signal via the Internet to control the hand motions of a fellow researcher».
  9. ↑ KAJ SOTALA, HARRI VALPOLA — COALESCING MINDS: BRAIN UPLOADING-RELATED GROUP MIND SCENARIOS [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.], 2012; International Journal of Machine Consciousness