Ейхенвальд Олександр Олександрович

Ейхенвальд Олександр Олександрович
Народився	23 грудня 1863 (4 січня 1864)  або 4 січня 1864(1864-01-04)[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	12 вересня 1944(1944-09-12)  (80 років) Мілан, Італія
Країна	Російська імперія   СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет
Галузь	фізика
Заклад	МДУ
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	НАНУ

Олександр Олександрович Ейхенвальд (нар. 23 грудня 1863 (4 січня 1864)(18640104), Санкт-Петербург — 19 вересня 1944) — російський фізик. Академік УАН (1919).

Закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення у 1888, працював інженером. У 1895–1897 слухав лекції у Страсбурзькому університеті, здобув ступінь доктора природознавства. Викладав у Московському інституті інженерів транспорту, також у 1905–1908 був його директором. У 1910 — професор. Одночасно викладав у Москві на Вищих жіночих курсах (1901–1917), в університеті (1906–1919) та Комерційному інституті (1907–1917).

Академік кафедри фізики Фізико-математичного відділення УАН (з 1919), позаштатний академік УАН (з 1920).

У 1920 виїхав до Берліна, з 1923 жив у Празі, брав участь в роботі Російського Вільного університету. З кінця 1920-х проживав у Мілані.

Наукові дослідження присвячені питанням магнітного поля рухомих електрично заряджених тіл та аналізу світлових хвиль. У 1904 Ейхенвальд експериментально встановив існування магнітного поля при механічному русі наелектризованих тіл і довів еквівалентність конвекційних струмів і струмів провідності. У цьому році обґрунтував реальність гіпотези Д. Максвела про існування струмів зміщення у рідкому діелектрику і струмів провідності у провіднику[2]. Теоретично розглянув рух енергії при повному внутрішньому відображенні світла (1908), а також властивості акустичних хвиль великої амплітуди (1934).

Примітки

1. Педагоги и психологи мира — 2012.
   d:Track:Q126722605
2. Кафедра молекулярної фізики КНУ. Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 9 жовтня 2014.

Джерела

• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
• Эйхенвальд Александр Александрович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).