|
Евіта (мюзикл)
«Евіта» (англ. Evita) — мюзикл на музику Ендрю Ллойда Веббера та слова (і лібрето) Тіма Райса[1][2]. Він зосереджений на житті аргентинської політичної лідерки Еви Перон, другої дружини президента Аргентини Хуана Перона[3]. Історія розповідає про молодість Евіти, її прихід до влади, благодійну діяльність і смерть[4][5]. Мюзикл розпочався як рок-оперний концептуальний альбом «Евіта»[en], випущений у 1976 році. Успіх музичного альбому призвів до театральної постановки в лондонському Вест-Енді[en] в 1978 році, яка виграла премію Лоуренса Олів'є за найкращий мюзикл, і на Бродвеї в 1979 році, де постановка стала першим британським мюзиклом, який здобув премію «Тоні»[6][7]. За цим пройшла серія професійних турів і всесвітніх постановок, численні альбоми акторів-учасників мюзиклу, а також екранізація 1996 року. У 2006 році мюзикл був відновлений у Лондоні та у 2012 — на Бродвеї, у 2013—2014 роках знову гастролював у Великій Британії, а у вересні-жовтні 2014 року відбулося 55 нових вистав у Вест-Енді в театрі «Домініон». Стислий змістАкт I26 липня 1952 року аргентинська нація оплакує смерть першої леді країни Еви Перон, під час поховання Че, представник публіки, обіцяє розказати про її справжнє життя. У 1934 році юна Ева Дуарте, прагнучи кращого життя, вирушає до столичного Буенос-Айреса з танцюристом танго Агустіном Магальді, де швидко стає відомою актрисою, моделлю та радіозіркою. Вона знайомиться з амбітним полковником Хуаном Домінго Пероном, і разом вони розробляють стратегію приведення чоловіка до влади, попри протидію вищих класів і армії. У 1946 році Перон стає президентом за підтримки Еви, яка дає надію народові Аргентини на краще майбутнє. Акт IIПісля обрання на посаду президента в 1946 році Хуан Перон приймає вітання на балконі разом зі своєю дружиною Евою, яка звертається до своїх прихильників з емоційною промовою («Не плач за мною, Аргентино!»). Ева зберігає гламурний образ, щоб підтримувати популярність і сприяти перонізму, та вирушаючи в турне Європою, яке має неоднозначні результати. Заснувавши благодійний Фонд Еви Перон, перша леді стикається з критикою, але все ж вирішує балотуватися на посаду віцепрезидента, попри погіршення здоров'я. Перед смертю від раку Евіта відмовляється від політичних амбіцій і висловлює вічну любов до народу, залишаючи після себе спадщину, сповнену досягнень та суперечностей. Ролі персонажів
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
