Турбореактивний двигун Д-30 був розроблений в АТ «ОДК-Авіадвигун» в 1963 (I серія) для пасажирського літака Ту-134. Встановлювався у 1965-69 роках. З 1970 на Ту-134А встановлювався Д-30 II серії, який вже мав реверс. Серійне виробництво двигуна було організовано на Пермському та Рибінському моторобудівних заводах у 1972 році. Надалі двигун неодноразово доопрацьовувався та модифікувався.
На 2011 рік у світі експлуатувалося 220 двигунів Д-30 II/III серій, у 2011 їх напрацювання склало 114005 годин. Загальне напрацювання за всю історію склало 30 891 800 годин. У 2011 році напрацювання на дострокове знімання двигуна за конструктивно-виробничими дефектами, склало 57 003 години, що в 9,5 рази вище нормативного показника (6 000 годин).
Д-30 двоконтурний двигун виконаний за двовальною схемою і складається з компресора, розділового корпусу з коробками приводів агрегатів, камери згоряння, турбіни і вихідного пристрою. Починаючи з двигуна Д-30 II серії, всі модифікації оснащені реверсивним пристроєм. Запуск двигуна автоматичний, здійснюється від повітряного стартера. Система запалення електронна, включає агрегат запалення та 2 напівпровідникові свічки поверхневого розряду. Олійна система автономна, нормально замкнута, циркуляційна. Усі агрегати масляної системи розташовані на двигуні. Двигун працює на авіаційному пальному марок Т-1, ТС-1, РТ.
У 2011 році напрацювання на дострокове знімання двигуна за конструктивно-виробничими дефектами, склало 57 003 години, що в 9,5 рази вище нормативного показника (6 000 годин).
Модифікації
Базова модель Д-30 (ПС-30) неодноразово модернізувалась без зміни назви моделі. Проте розрізняють 3 серії базового двигуна Д-30. Порівняння серій наводиться у таблиці.
Параметр
Серія I
Серія II
Серія ІІІ
Тяга, кгс:
— злітний режим T H = +15 °C, PH = 730 мм рт. ст., H = 0
Д-30КП — двигун з реверсивним пристроєм для літаків сімейства Іл-76 та його модифікацій А-50 та Іл-78. Спільного із двигунами Д-30 для літаків Ту-134 не має.
WS-18 - китайська копія Д-30КП-2. Встановлюється на транспортник Xian Y-20 та бомбардувальник H-6K[6]. Проте у 2016 році стало відомо про контракт на постачання великої партії Д-30КП-2 до Китаю[7].
Д-30КП-3 "Бурлак" - глибоко модернізований у 2000-х роках в НВО "Сатурн"турбовентиляторний двигун[8]. Відрізняється новим вентилятором, збільшеним більш ніж в 1,5 рази ступенем двоконтурності[8], збільшеною на 1 тонну тягою, на 11% знижено витрату палива. Відповідає нормам четвертого розділу ІКАО щодо шуму та емісії шкідливих речовин[9].
Таблиця параметрів двигуна Д-30КП різних серій. Джерело:[5][10]
Параметр
Серія I
Серія II
Серія ІІІ
Тяга, кгс:
— злітний режим— крейсерський режим
12000 2750
12000 2750
13000
Ступінь двоконтурності
2,36
2,24
Питома витрата палива, кг/кгс год:
— злітний режим— крейсерський режим
0,5 0,7
0,510 0,705
0,404 0,645
Довжина двигуна, мм
5448
5734
Діаметр вентилятора, мм
1560
1775
Маса двигуна, кг
2640
2650
Д-30КУ — двигун з тягою 11500 кгс. Встановлювався на Ту-154М та Іл-62М. З двигунами Д-30 літаків Ту-134 не має спільного.
Д-30КУ-154 — двигун для Ту-154М. Збільшено ресурс рахунок зниження тяги до 11000 кгс. У 2003 році розроблено малоемісійну камеру згоряння, що дозволяє знизити рівень шуму. У двигуні Д-30КУ-154 3 серії ресурс підвищено на 800 годин, за рахунок зниження температури на 20 До чим у Д-30КУ-154 2 серії, гарантійний міжремонтний ресурс 3000 годин (1386 циклів), призначений ресурс 15000 годин (7000 циклів)
Усього за час виробництва було виготовлено близько 8000 двигунів.
У 2015 році на Пермському моторному заводі виробили 11 двигунів промислового застосування на базі Д-30, в 2016 році планується зробити ще 15 таких двигунів[11].
У січні 2020 року стало відомо, що за період 2009—2020 років Китай придбав 463 двигуни Д-30КП-2[12]. Постачання продовжаться і в 2020 році.