Діско (затока)

Діско
69° пн. ш. 52° зх. д. / 69° пн. ш. 52° зх. д. / 69; -52
Прибережні країни Гренландія
РегіонКекерталік
Аваната
ідентифікатори і посилання
GeoNames3420623
У проєкті OpenStreetMapr11957840  ·R
Діско. Карта розташування: Гренландія
Діско
Діско
Діско (Гренландія)
Мапа
CMNS: Діско у Вікісховищі

Діско (гренл. Qeqertarsuup tunua; дан. Diskobugten[1]) — затока біля західного узбережжя Гренландії, є південно-східною акваторією Баффінової затоки. Затока Діско розділяє острів Діско і берег Гренландії, тобто фактично є протокою[2]. Північна частина Діско практично цілорічно блокована льодом, тому сполучення з морем майже не має.

У затоці постійно дрейфують тисячі айсбергів.

Був відкритий в 985 році вікінгом Еріком Рудим. У той час район був заселений. Зараз на узбережжі затоки знаходяться поселення Аасіат, Ілуліссат, Касігіаннгуіт, Окаатсут. Найбільший півострів затоки Нууссуак.

У 2004 році Ілуліссат-фіорд, що є частиною затоки Діско, був внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія

На південь берегова лінія складна з безліччю проток через шхери і невеликі острови в архіпелазі Аасіаат. Касігіаннгуїт[en] та Іліманак[en] — основні поселення на південно-східному вході, на південь від Ілуліссат-фіорд.

З півночі бухту обмежує Кекертарсуак, найбільший острів на західному узбережжі. На північ від Ілуліссату та на захід від острова Алуток, бухта перетворюється на протоку Суллорсуак, що відокремлює Кекертарсуак від півострова Нууссуак.[3]

Це найбільша відкрита затока західної Гренландії, розміром 150 км з півночі на південь та 100 км зі сходу до заходу. Має середню глибину 400 м і середню температуру води 3,5°С. Хоча взимку вона знижується до -1,75°C, а влітку підіймається до 12°C.[4]. Проте ці значення поступово збільшуються з 1997 року. [5]

Примітки

  1. ↑ Christensen, N.O. & al. "Elections in Greenland [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]". Arctic Circular, Vol. 4 (1951), pp. 83–85. Op. cit. "Northern News". Arctic, Vol. 5, No. 1 (Mar 1952), pp. 58–59.
  2. ↑ Затока Діско. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2019.
  3. ↑ Nuussuaq, Saga Map, Tage Schjøtt, 1992
  4. ↑ Morten Meldgaard Ancient Harp Seal Hunters of Disko Bay, с. 17-18, на «Google Books»
  5. ↑ Myers, Paul G.; Ribergaard, Mads H. (December 2013). Warming of the Polar Water Layer in Disko Bay and Potential Impact on Jakobshavn Isbrae. Journal of Physical Oceanography. 43 (12): 2629—2640. doi:10.1175/JPO-D-12-051.1.