Дірк Брауер

Дірк Брауер
Народився1 вересня 1902(1902-09-01)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди
Помер31 січня 1966(1966-01-31)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (63 роки)
Нью-Гейвен
Країна Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном
Alma materЛейденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЄльський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникВіллем де Сіттер Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиJean Kovalevskyd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Boris Garfinkeld[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Carol A. Williamsd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
МАС[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Американське астрономічне товариство[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
AAAS[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Дірк Брауер (нід. Dirk Brouwer; 1 вересня 1902 — 31 січня 1966) — голландсько-американський астроном, член Національної АН США (1951).

Біографічні відомості

Родився в Роттердамі (Нідерланди). У 1927 році закінчив Лейденський університет. З 1928 року жив у США, працював в Єльському університеті (з 1941 — професор астрономії, директор обсерваторії).

Наукові дослідження відносяться до небесної механіки. Разом з В. Е. Брауном займався розробкою теорії руху Місяця та інших тіл Сонячної системи. Розробив багато питань загальної теорії орбіт і теорії обертання Землі; класичною стала його робота з вивчення помилок, що виникають при інтеграції динамічних рівнянь. Спільно з Дж. Клеменсом і В. Дж. Еккертом виконав фундаментальну роботу з чисельної інтеграції на ЕОМ рівнянь руху п'яти зовнішніх планет (Юпітер — Плутон) і обчисленню їхніх прямокутних екваторіальних координат з сорокаденним кроком за період з 1653 по 2060 рік. Досліджував збурення орбіти комети Енке і оцінив нижню межу віку комети. Упродовж 1959—1965 років займався теорією руху штучних супутників Землі.

Автор книги «Методи небесної механіки» (спільно з Дж. Клеменсом, 1961). Редактор «Astronomical Journal» (1941—1966).

Член-кореспондент Нідерландської королівської АН, член багатьох наукових товариств.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1955), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1966).

Примітки

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ (unspecified title) — С. 146.
  5. ↑ а б в NNDB — 2002.

Джерела


Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.