Дігул

Дігул
Дельта річки Дігул. Знімок НАСА
Річка Дігул на мапі острова Нова Гвінея
Витік	гори Маоке, хребет Джаявіджая, г. Пунчак-Мандала
• координати	4°40′55.8″ пд. ш. 140°20′3.14″ сх. д.
• висота, м	~3000 м
Гирло	Арафурське море
• координати	7°7′10″ пд. ш. 138°39′11″ сх. д.
• висота, м	0 м
Похил, м/км	9,2 м/км
Басейн	Арафурське море
Країни:	Індонезія
Регіон	Папуа  Mappi^d
Довжина	525 км
Площа басейну:	23 000 км²
Середньорічний стік	1 600 м³/с
Притоки:	права: Саув[1]
Медіафайли у Вікісховищі

|оригінальна_назва=

Дігул (нід. Digoel, індонез. Sungai Digul) — річка довжиною 525 км, на острові Нова Гвінея, протікає в південній частині території провінції Папуа в Індонезії. Впадає в Арафурське море.

Географія

Витік річки починається на південних схилах гір Маоке, в районі хребта Джаявіджая, північні схили гори Пунчак-Мандала (4760 м). Тече спершу на схід, при витоку з гір, повертає на південь, а потім в нижній течії повертає на захід і впадає в Арафурське море. Протягом більшої частини своєї довжини, в середні і нижній течії, річка протікає головним чином широкою, здебільшого заболоченою низовиною в дуже звивистому руслі, а в гирлі утворює велику дельту, через яку і впадає у море поблизу острова Йос-Сударсо (нід. Yos Sudarso, Dolok). Повноводна протягом усього року, сильно розливається після дощів в горах. Середня витрата води — близько 1 600 м³/с. Річка судноплавна на ділянці близько 350 км, від міста Танахмерах до самого гирла.

У верхів'ї протягом 100 км (гори Маоке), річка характеризується бурхливою течією, великими ухилом (до 26 м/км), тече у глибокій вузькій долині з характерними процесами розмивання русла. В середній і нижній течії, після виходу на рівнину, долина її розширюються, течія сповільнюється, ухил суттєво зменшується і становить на цій ділянці в середньому 0,9 м/км.[2][3]

У верхів'ях річки, поблизу Тана Міра з 1928 по 1942 роки був розташований голландський табір Бовен-Дігул^[en] в якому були інтерновані індонезійські націоналісти і комуністи. В даний час регентство Бовен-Дігул назване на честь річки.

Населенні пункти

На річці розташовані головні міста та річкові порти: Танахмерах, Баде, Мапі.

Фауна і флора

В річці Дігул станом на 1982 рік було знайдено понад 30 видів риб.[4] За інших представників тваринного світу цієї області, значною мірою недоторканої, практично нічого не відомо.

У широких заболочених заплавах річки багато очеретяних боліт, оточених лісами з сагових і мангрових пальм нипа. У гирлі і вздовж низинних берегів ростуть мангрові ліси.[5]

Примітки

1. «Upper Digul Survey», с. 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2012. Процитовано 24 квітня 2012.
2. Нова Гвінея. Внутрішні води. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
3. Океанія. Внутрішні води. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 18 березня 2022.
4. G.R. Allen, M. Boeseman: A collection of freshwater fishes from western New Guinea with descriptions of two new species (Gobiidae and Eleotridae). In: Records of the Western Australian Museum. 10, Nr. 2, 1982, S. 67–103.
5. Меланезія [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Російське географічне товариство [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Earth Snapshot. Digul River [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.).
• Jock Hughes. «Upper Digul Survey» [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.).