Дюнамюндська фортеця
Дюнамю́ндська форте́ця (нім. Festung Dünamünde) — у 1641—1940 роках фортеця у Латвії, в місцевості Дюнамюнде (сучасна Даугавгріва, Рига). Розташовувалася на лівому березі річки Дюна (сучасна Західна Двіна), поблизу Риги. Заснована близько 1600 року шведами в районі нового гирла Дюни як шанець, поблизу Дюнамюдського замку біля старого русла і гирла. Замок і шанець переходили із рук під час польсько-шведських воєн (1609, 1617, 1621), але 1628 року залишилися за шведами. Вони розбудували шанець у фортецю — пятикутний (1641), а згодом — шестикутний бастіон (1670). 1680 року шведи зруйнували старий Дюнамюндський замок, використавши його матеріали для укріплення Ноймюнде. Нова фортеця отримала назву Дюнамюндської. Її укріплювали протягом Великої Північної війни (1700—1709), в ході якої нею заволоділи росіяни. До 1740-х років вони використовували її як оборонну споруду, але потім перетворили на в'язницю. У 2-й половині ХІХ ст. росіяни укріпили фортецю й переменували на Усть-Двінську. Під час Першої світової війни й національно-визвольних змагань Латвії фортецю займали німці, більшовики і латиські сили (1917, 1919). Після утвердження латвійської незалежності фортецю перейменували на Даугавгрівську. Пам'ятка архітектури державного значення (1983, 1995). Назва
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюнамюндська фортеця |