Дьйордь Алмаші

Дьйордь Алмаші
угор. Almásy György Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 серпня 1867(1867-08-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Град, Словенія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 вересня 1933(1933-09-23) (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Грац, Штирія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник-дослідник, орнітолог, зоолог, етнограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materҐрацький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія і етнографія Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор права
ДітиJános Almásy von Zsadány und Török-Szent-Miklósd
László Almásyd Редагувати інформацію у Вікіданих

Дьйордь Áлмаші (угор. György Ede Almásy de Zsadány et Törökszentmiklós; 11 серпня 1867, Град, Австро-Угорщина[1] — 23 вересня 1933, Ґрац, Австрія) — угорський сходознавець, мандрівник, зоолог і етнограф. Його син Ласло Алмаші[ru] був авіатором, дослідником Африки та солдатом.

Біографія

Батько — Еде Алмаші, один із засновників Угорського географічного товариства[hu].

Дьйордь Алмаші здобув докторський ступінь з права в університеті Граца. Після закінчення університету працював службовцем у Будапешті, але пізніше повернувся додому, щоб керувати маєтком. Цікавився зоологією, зокрема орнітологією. Опублікував книгу в співавторстві з Іштваном Чернелом. Здійснив першу більш-менш серйозну подорож у дельту Дунаю для вивчення орнітофауни.

Вирушив у першу подорож в Азію 1900 року разом зі своїм викладачем зоології з університету Ґраца, Рудольфом Штуммером фон Траунфельсом. Вони дослідили басейн річки Або, район на схід від Іссик-Куля і раніше недосліджений третій хребет Тянь-Шаню. Зоологічним результатом їхньої подорожі стала колекція з понад 20 000 екземплярів тварин (здебільшого птахів), серед яких багато нових видів. Вони також залишили етнографічні замітки, що оповідають про щоденне життя киргизького і казахського народів.

Алмаші зіграв важливу роль в ознайомленні західної аудиторії з киргизьким епосом «Манас».

Примітки

Література

  • Асанов У. А., Джуманазарова А. З., Чоротегин Т. К. Кыргызская наука в лицах: Краткий исторический и био-библиографический свод / Отв. ред. академик У. А. Асанов. — Бишкек: Центр госязыка и энциклопедии, 2002. — 544 стр., илл. — ISBN 5-89750-142-4