У геоморфологічному відношенні Дунайська низовина утворює разом з Нойзідльським басейном в Австрії і Дьєрським басейном в Угорщині єдину структуру, однак все ж, як правило, розглядається окремо. Дунайська низовина є великою тектонічною западиною, наповнену шаром осадових порід четвертинного періоду завтовшки 100-350 м. Низовина має поділ з двох частин[2]:
Горбиста місцевість на півночі (Podunajská pahorkatina)
Дунайська рівнина на півдні (Podunajská rovina)
Регіон має сільськогосподарський характер. До найбільших населених пунктів, які знаходяться в Дунайської низовини, відносяться Топольчани, Нове Замки, Комарно, Левіце, Дунайська Стреда і Галанта. Ці міста є економічними і торговельними центрами регіону. У Дунайській низовині знаходяться також численні стародавні виноробні комуни, серед яких Святи Юр, Пезінок, Модра, а також курорти П'єштяни і Дудінце.
На півдні низовини, перш за все на Житньому острові, проживає велика угорська меншина.
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 1 вересня 2021. Процитовано 26 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)