Дубовий Олексій Мусійович
Дубовий Олексій Мусійович (2 травня 1933, Погибляк, Лисянський район, Київська область, Українська СРР, СРСР — 8 жовтня 2004, Черкаси, Черкаська область, Україна) — український історик та краєзнавець, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, Лауреат премії ім. В. Б. Антоновича, БіографіяНародився 2 травня 1933 року в селі Погибляк, тепер Лисянський район, Черкаська область, Україна. Працював у селі завідувачем бібліотеки, головою сільради. 1958 року закінчив Полтавський педагогічний інститут, очолював Лисянський райком комсомолу. В 1976-94 роках — заступник голови Черкаського обласного виконавчого комітету, заступником голови обласної державної адміністрації. Лауреат Шевченківської премії 1987 — разом з Л. Кондратовським, М. Собчуком, С. Фурсенком, О. Стеценко — за здійснення проектування і звершення нової експозиції обласного історико-краєзнавчого музею у Черкасах. В часі створення обласного краєзнавчого музею був керівником будівництва, рівночасно надавав практичну допомогу як науковий консультант в питаннях формування функційно-планувальної та тематичної структури музею. Консультував створення об'єктів культури Черкащини: Чигиринський — на Замковій горі, і Суботівський туристичні комплекси, скульптурну композицію п'ятисотенному руху в селі Старосілля, Пагорба Слави в Черкасах — разом з архітектором Олександром С. Ренькасом, пам'ятників Т. Шевченку в Умані і Звенигородці, меморіального комплексу на честь Корсунь-Шевченківської битви, приклався до створення багатьох музеїв області. З 1994 року є головою обласної організації Товариства охорони пам'яток культури. Помер 8 жовтня 2004 року в Черкасах. НагородиНагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та медалями. Джерела
|