Довжина птаха становить 28-33 см, вага 128-175 г[5]. Забарвлення переважно чорнувато-буре, крила і хвіст більш темні, живіт дещо світліший. Хвіст відносно довгий. Дзьоб і лапи жовтувато-оранжеві, навколо очей жовті кільця. У самиць лапи і кільця навколо очей є менш яскраві. Молоді птахи мають переважно зеленувато-сіре забарвлення, живіт у них блідий, на голові і крилах охристі плями. Найтемніше забарвлення мають представники підвиду T. f. ockendeni, дещо менш темне — T. f. quindio і T. f. gigantodes. Набільш блідими є представники підвиду T. f. gigas, а також T. f. quindio і T. f. fuscater. Дослідники спостерігали також великих дроздів-лейкістів.
T. f. gigantodes Cabanis, 1873[11] — Анди на півдні Еквадору та в Перу (на південь до Хуніна);
T. f. ockendeni Hellmayr, 1906[12] — Анди на південному сході Перу (Куско, Пуно);
T. f. fuscater d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 — Болівійські Анди.
Поширення і екологія
Великі дрозди мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях, на високогірних луках парамо і пуна, на полях, пасовищах і плантаціях, в парках і садах, переважно на висоті від 1500 до 4250 м над рівнем моря. Вони уникають густих тропічних лісів та сухих, пустельних районів, однак їх можна побачити у великих високогірних містах, зокрема в Кіто і Боготі. Великі дрозди зустрічаються парами, під час негніздового періоду утворюють зграї до 40 птахів. Живляться переважно ягодами і плодами, а також безхребетними, іноді навіть яйцями і пташенятами. Шукають їжу на землі, в траві, а також на плодових деревах і в чагарниках. Є найактивнішими вранці і ввечері. У Венесуелі сезон розмноження триває у березні-квітні, в Колумбії з січня по серпень, в Еквадорі у жовтні, в Перу у лютому і червні. Гніздо відносно велике, чашоподібне, робиться з гілочок, листя, трави і глини, розміщується нихько на дереві або в чагарниказ. В кладці 2 блідо-блакитнувато-зелених яйця, поцяткованих коричневими плямками.
↑Alcide Dessalines d’Orbigny, Frédéric de Lafresnaye: Synopsis avium ab Alcide d’Orbigny, in ejus per Americam meridionalem itinere, collectarum et ab ipso viatore necnom a de Lafresnaye in ordine redactarum. In: Magasin de zoologie. 7, Nr. Classe II, 1837, S. 1–88 (biodiversitylibrary.org).
↑Clement, Peter (2001). Thrushes. Princeton University Press. ISBN978-0691088525.
↑John B. Dunning Jr., ред. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. ISBN978-0-8493-4258-5.
↑Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 липня 2022.
↑Outram Bangs: On some birds from the Sierra Nevada de Santa Marta, Colombia. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 12, 1898, S. 171–182 (www.biodiversitylibrary.org).
↑William H. Phelps, William H. Phelps Jr.: Eight new subspecies of birds from the Perija Mountains, Venezuela. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 66, 1953, S. 1–12 (www.biodiversitylibrary.org).
↑Frank Michler Chapman: Descriptions of new birds from Colombia, Ecuador, Peru, and Argentina. In: American Museum novitates. Nr. 160, S. 1–14 (digitallibrary.amnh.org).
↑Louis Fraser: Mr. Fraser exhibited and pointed out the characters of the following new species of birds from the collection of the Earl of Derby. In: Proceedings of the Zoological Society of London. 8, 1840, S. 59–60 (biodiversitylibrary.org).
↑Jean Louis Cabanis: Turdus gigantodes n. sp.. In: Journal für Ornithologie. 1, Nr. 3, S. 315–316 (biodiversitylibrary.org).
↑Carl Eduard Hellmayr: Mr. C. E. Hellmayr described and exhibited the types of two new species of Neotropical birds. In: Bulletin of the British Ornithologists' Club. 16, Nr. 125, 1906, S. 90–92 (biodiversitylibrary.org).