Дрозд Георгій Іванович

Георгій Іванович Дрозд
Зображення
Дата народження	28 травня 1941(1941-05-28)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	9 червня 2015(2015-06-09) (74 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	українець
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1963)
Професія	актор
Кар'єра	1962—2014
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 0238413

Георгій Іванович Дрозд (28 травня 1941, Київ — 9 червня 2015, Київ) — радянський і український актор театру і кіно. Народний артист України (1999). Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис

Надгробок Георгія Дрозда, Байкове кладовище

Народився 28 травня 1941 р. в Києві в родині робітника.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1963).

У 1963—1978 рр. — актор Одеського обласного академічного драматичного театру.

У 1978—1984 рр. — актор Ризького російського театру імені Михайла Чехова.

У 1985—1988 рр. — актор Театру «Современник».

У 1988—2005 рр. працював у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Батько відомих акторів Максима (працює в Росії) та Клавдії Дроздів. Остання дружина — акторка Анастасія Сердюк.

Помер від тяжкої хвороби на 75-му році життя 9 червня 2015 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища.

Фільмографія

• 1962 — «Здрастуй, Гнате!» — Кочет
• 1965 — «Вірність» — командир
• 1973 — «Ринг»
• 1978 — «Артем» — Стаховський
• 1978 — «Де ти був, Одіссею?»
• 1979 — «Повернемося восени» — Привалов
• 1979 — «Козаки-розбійники»
• 1983—1986 — «Останній засіб королів» (т/ф, 4 с)
• 1984 — «Кольє Шарлотти»
• 1987 — «Моя люба»
• 1987 — «Мама, рідна, любима...»
• 1988 — «Грішник»
• 1990 — «Розпад» — лікар
• 1991 — «Подарунок на іменини»
• 1991 — «Охоронець»
• «Мана»
• 1991 — «Зірка шерифа»
• 1991 — «Сократ»
• 1991 — «Вінчання зі смертю»
• 1992 — «Ціна голови»
• «На крутозламі»
• 1993 — «Пастка» (т/ф)
• 1993 — «Вперед, за скарбами гетьмана!»
• 1995 — «Двійник»
• 1995 — «Обережно! Червона ртуть!»
• 1995 — «Москаль-чарівник»
• 2001 — «Вечори на хуторі біля Диканьки» — Потьомкін
• 2002 — «Попелюшка» — мажордом
• 2004 — «Сорочинський ярмарок» — кравець
• 2004 — «Подорожник»
• 2006 — Таємниця «Святого Патрика»
• 2006 — Утьосов. Пісня довжиною у життя
• 2006 — «Таємниця Маестро» режисера М. Федюка — батько Моцарта
• 2007 — Серцю не накажеш
• 2008 — «Присяжний повірений»
• 2009 — «До Парижа!» та ін.

Нагороди та премії

• 8 травня 1999 — Народний артист України[1]

Примітки

1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 482/99 від 8 травня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтваи». Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.