|
Дриженко Федір Кирилович
Федір Кирилович Дриженко (22 квітня (4 травня) 1858, Катеринослав, Російська імперія (нині Дніпро, Україна) — 16 квітня 1922, Красноярськ, РРФСР) — генерал Корпусу гідрографів Російської імперії, російський вчений-гідрограф, відомий дослідник озера Байкал. БіографіяЮністьНародився в Україні у дворянській сім'ї. Батько — Кирило Олександрович Дриженко, секретар Дворянського депутатського зібрання, титулярний радник. Мати — Софія Ксенофонтівна Дриженко, уроджена Христофорова (Христофорови - грецького походження). За сімейними переказами, предки були запорожцями і їхнє прізвище походить від прізвища курінного отамана Дриж-Турського (або Дриго-Турського). На відзнаку в одній з турецьких воєн отаман був прозваний Турським і отримав дворянство. Згодом додаток до прізвища було втрачено, мабуть, через те, що не завжди відбивалося в документах. У сім'ї, крім Федора, було ще п'ять синів. Навчався у Катеринославській класичній гімназії, з п'ятого класу якої пішов, щоб вступити до Морського училища. 1873 року вступив до Санкт-Петербурзького морського училища. Влітку 1874 пішов у своє перше навчальне плавання на вітрильно-паровому навчальному корветі «Варяг», яким на той час командував капітан 2 рангу К.І. Єрмолаєв. Закінчив училище в 1877 у другому з випуску з середнім балом 11,5 (за 12-ти бальною системою), з Нахімовською премією (300 карбованців). Його прізвище та ім'я були занесені золотими літерами на білу мармурову дошку в галереї училища, він був проведений в корабельні гардемарини.    Навколосвітнє плаванняЧерез наслідки Російсько-турецької війни замість традиційного навколосвітнього походу змушений був задовольнитися походом на броненосці «Петро Великий» Балтійським морем з 28 травня по 25 вересня 1877. Спочатку в плаванні разом з ним був його товариш по навчанню в училищі Ю.М. Шокальський, але в серпні він за власним бажанням перевівся на митний крейсер «Кречет». 22 квітня 1878, в день коли йому виповнилося 20 років, вирушив у навколосвітнє плавання і провів 5 років на фрегаті «Князь Пожарський», на фрегаті «Мінін», на кліпері «Пластун» та інших судах. Закінчилося навколосвітнє плавання 29 червня 1883. У Миколаївській морської академії та Пулковській обсерваторіїУ жовтні 1884 зарахований слухачем Миколаївської морської академії, де вивчав гідрографію. Закінчив академію в 1886 по першому розряду. З 1887 по 1889 прослухав в Головній астрономічній обсерваторії в Пулково курс практичної астрономії і геодезії. 19 грудня 1888 публічно захистив дисертацію в Миколаївській морській академії. Відрядження до ЄвропиДвічі був відряджений до Європи з метою вивчення стану гідрографії. Експедиція на Онезьке озероУ 1891 - 1894 очолював роботи по зйомці Онезького озера. Експедиція на БайкалУ 1895 році разом з Ю.М. Шокальськоим написав проєкт гідрографічних досліджень озера Байкал. Керував гідрографічною експедицією на озері Байкал (1896 - 1902 ). Відіграв помітну роль у долі дослідника Георгія Сєдова.  Після БайкалуЗ 1903 до 1904 керував Гідрографічною експедицією Північного Льодовитого океану. З 1905 до 1908 був начальником Окремої зйомки Білого моря. З 1908 до 1912 — помічник начальника Головного гідрографічного управління. З 1912 — начальник Окремої зйомки Мурманського берега. У травні 1917 в званні генерала Корпусу гідрографів вийшов у відставку. У відставціРазом з сім'єю переїхав до Красноярська до свого племінника — С. Г. Дриженка[1], який обіймав посаду архітектора міста Красноярська. У Красноярську поступив на службу в Окремий Об-Єнісейський гідрографічний загін, працював обчислювачем, начальником бази, керував гідрографічними дослідженнями сибірських річок. Служив в Комітеті Північного морського шляху при Сібревкомі. Помер від запалення легень. Похований на Троїцькому цвинтарі Красноярська. Його брат Петро Кирилович Дриженко, який жив у Петербурзі, згідно словника С. Венгерова писав на теми залізничного господарства.  У наукових організаціях
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
