Држевиця (герб)

Древиця
Деталі
Використаннякілька десятків шляхетських родів

Древиця (пол. Drzewica) — шляхетський герб польського походження із краківської і сандомирської землі[1].

Опис герба

У блакитному полі золотий півмісяць, під ним і над ним по золотій зірці.

У клейноді п'ять пір'їн страуса.

Історія

Герб середньовічного від часів Династії П'ястів, рік заснування між 1248 і 1296. Найдавніший запис з 1396[1]. Легенда свідчить, що даний символ отримав від Лешека Чорного Прокіп з Држевиці в нагороду за надання інформації про його обрання на Князя Краківського.

Роди

Bagrowski, Burakowicz Popławski, Burokiewicz-Popławski, Chochlik, Czapiewski, Czapniewski, Demlicz, Demritz, Demryc, Demrycz, Dębina, Dobrowolski, Drzewicki, Drzewiecki, Duchnicki, Duchnowicz, Dziaduski, Essen, Feldman, Gibroń, Gostomski, Gran, Hrehorowicz, Hryhorowicz, Jeż, Józefowicz, Kadłubowski, Kieselewski, Kieselowski, Kisłowski, Kisselowski, Korycki, Krakówka, Kulikowski, Kuszelewski, Ławiński, Łowieński, Łowiński, Ługowski, Marcinkowski, Markowski, Mikulski, Mikułowski, Mniszkowski, Modrzewski, Mucha, Ottowicz-Życki, Pacoski, Pasz, Paszewicz, Pieślak, Pinabel, Płoszyński, Podlesiecki, Pokotiło, Pokotyłło, Поплавські (Popławski), Potasowicki, Protasewicz, Protasiewicz, Protasowicki, Protasowicz, Protaszewicz, Przemieniecki, Rabiec, Raczkowski, Radliński, Rośniski, Ryściński, Sierzchowski, Sinikiewicz, Siuniekiewicz, Skaczkowski, Skorka, Sławiński, Sokołowski, Stokowski, Suszkowski, Syrewicz, Szuszkowski, Szylański, Szynkiewicz, Tylański, Wasielewski, Wasilewski, Wasiłowski, Wierzchowski[2], Witaliszewski, Wojszycki, Zajączkowski, Zajkowski, Zieleniewski, Zychcki, Zychecki, Zychocki, Żabiński, Żychcki, Żychecki, Żychocki, Życki, Żyszkow, Żywicki.

Ґранови — це кашубська сім'я, від якої мали виходити Чапєвсці. Герб Држевиця визнав за ними Олександр Шеліга-Зерницький, вказавши також інший, власний герб — Ґран[3].

Бібліографія

  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки

  1. ↑ а б Alfred Znamierowski: Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki, 2004, s. 102. ISBN 83-7391-166-9.
  2. ↑ Parafia św. Katarzyny Aleksandryjskiej w Rzeczycy: Plebani i administratorzy w Rzeczycy.
  3. ↑ Przemysław Pragert: Herbarz rodzin kaszubskich. T. 2. Gdańsk: BiT, 2007, s. 33-37, 215. ISBN 978-83-924425-9-2.