Драган Григорій Сильвестрович
Григорій Сильвестрович Драган (15 січня 1949 р., с. Перельоти, Балтський р-н, Одеська обл. — 30 квітня 2023) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2004), професор (2006); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015). БіографіяГригорій Драган народився 15 січня 1949 р. в с. Перельоти Балтського р-ну Одеської обл. Закінчив у 1965 р. Перельотську середню школу № 1. Працював на заводі ім. Січневого повстання (з 1965 р.), лаборантом Науково-дослідного інституту фізики Одеського державного університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (з 1967 р.). У 1972 р. — закінчив вечірнє відділення фізичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Працював молодшим (1972-1974), старшим науковий співробітником науково-дослідної частини інституту (1974-1976), а у 1976 р. перейшов в науково-дослідний сектор кафедри теплофізики. У 1980 р. — захистив кандидатську дисертацію по спецтемі. З 1981 р. — асистент кафедри теплофізики, з 1982 р. — доцент, а з 2003 р. — на посаді професора кафедри теплофізики Одеського національного університету. З 1981 р. — член секції кінетики в науковій праці Академії наук СРСР з фізики низькотемпературної плазми. У 1990 р. обирався депутатом Одеської обласної та міської ради народних депутатів XXI скликання, виконував обов'язки заступника голови комісії по екології та голови комісії з питань питної води, член Одеської обласної екологічної ради, з 1991 р. — голова Одеського екологічного відділення УФМЗ, з 2002 р. — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. У 2004 р. — захистив докторську дисертацію на тему: «Термодинаміка та електродинаміка міжфазних взаємодій в плазмі продуктів згорання металізованих композицій, твердих та газових палив». Наукова діяльністьВ основу наукової діяльності Драгана Г. С. полягли дослідження факелів різноманітних паливних сумішей, починаючи з полум'я звичайного природного газу та завершаючи плазмовими утвореннями складних металізованих композицій, які використовувались в космічній техніці. Для виконання цих досліджень створювались експериментальні стенди та спеціальні пристрої, розроблялись спектральні та зондові методики вимірювань теплофізичних і електрофізичних характеристик при підвищених тисках і в умовах форвакуума. Деякі результати експериментів признані, як винаходи (отримані 4 авторських свідоцтва), інші знайшли своє впровадження в спеціальній техніці, народному господарстві та учбовому процесі. В процесі експериментальних досліджень виявлений вплив іонізації газової фази на дисперсний склад конденсованої фази металізованих палив та зміщення іонізаційної рівноваги в газовій фазі плазми продуктів згорання в залежності від дисперсного та фазового складу димових частинок, а також від їх поверхневого стану. Теоретичне обґрунтування результатів експериментів дозволило виявити взаємозв'язок між ступенем іонізації плазми та її об'ємним зарядом, який виникає в результаті міжфазної взаємодії на поверхні часток. Для описування координатної залежності електростатичного потенціалу в околиці заряджених часток введено поняття узагальненого потенціалу плазми, як рівня відліку потенціалу в плазмі з конденсованою дисперсною фазою. Такі фундаментальні поняття, як потенціал плазми та параметр нерівноважності використовується для опису ефектів зміщення іонізаційної рівноваги по відношенню до квазінейтральної газової плазми, дальнодії заряджених димових часток в плазмі, просторового упорядження часток в об'ємі плазми та агломерації, впливу іонізації на нуклеацію. При дослідженні способів введення легко іонізуючої домішки в плазму продуктів згорання з метою регулювання її електрофізичних характеристик був виявлений пульсаційний режим випарювання краплини сольового розчину та виведений критерій переходу процесу випарювання в пульсаційний режим. За участі Драгана Г. С. в колишньому Радянському Союзі створювалось наукове направлення по фізиці плазми з конденсованою дисперсною фазою та проведені по цій проблемі Всесоюзні наради в 1981, 1984 та 1988 рр., а в 2004 р. відбулась міжнародна конференція «Dusty Plasmas in Applications». Праці
Література
Посилання
|