Територія Хорватії була населена з доісторичних часів. Знаряддя з нижнього шару Шандаля I стоянки Шандаля (серб.Шандаља) датуються віком бл. 800 тис. років. Шандаля II має радіовуглецеве датування бл. 12320 років.
Перші ознаки появи культури людини сучасного вигляду на стоянці Шандаля-2 з'явилися через 5-6 тисячоліть після кампанського вулканічного супервиверження, що сталося 39 тис. років тому і тривало сотні років в районі Флегрейських полів на Апеннінах[4].
На узбережжі і островах Адріатики широкого поширення набули неолітичні пам'ятники імпресо (7700 років тому). У поселеннях данильської культури Покровнику і Данило Бітині на середземноморському узбережжі Далмації знайдено керамічні вироби-ритони, які 7200 років використовувалися для зберігання ферментованих молочних продуктів, мабуть, м'якого сиру[6]. За результатами генетичних досліджень тодішні жителі Далмації страждали на непереносимості лактози[7]. Данільську культуру змінила хварська культура. Культури раннього неоліту виявлено на Хварй й інших хорватських островах, а також на континенті. Так, у 2023 році, дослідники знайшли залишки неолітичного поселення і дороги на дні Адріатичного моря біля узбережжя хорватського острова Корчула. Радіовуглецевий аналіз знайдених предметів на місці розкопок показав, що це неолітичне поселення існувало приблизно 7000 років тому[8][9].
Приблизно в IV — III століттях до нашої ери континентальні землі сучасної Хорватії були колонізовані кельтськими племенами; а узбережжя Далмації і острова — греками. Вважається, що перша грецька колонія на далматинських островах була заснована на Висі (Іссе) в IV столітті до н. е.
Римське панування
У II столітті до н. е. територія Хорватії була завойована Римом, спочатку Істрія (177 р. до н. е.), а потім і інші землі.
На землях Хорватії були утворені дві римські провінції — Паннонія (континентальна частина сучасної Хорватії і частина сучасної Угорщини) і Далмація.
Столицею Далмації стало місто Солін, де імператор Діоклетіан побудував до 305 року свою резиденцію, площею 39 тис. м², з мавзолеєм і храмом Юпітера. Однак після його смерті палац перетворюється на пустку.
Однак незабаром з'являється нова загроза — авари, які створюють могутню державу, що розкинулася від Альп до Азовського моря. У 596 році вони захоплюють Далмацію[14] та починають заселяти її підвладними слов'янами з території Галичини, в числі яких виявляються білі хорвати. Очевидно, що візантійці відчайдушно боролися за Далмацію, так що аварам довелося повторно підкорювати цей регіон в 630 році[15].