Доротея Софія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Доротея Софія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Dorothea Sophia von Braunschweig-Wolfenbüttel, 17 січня 1653 — 21 березня 1722) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з династії Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Рудольфа Августа та графині Барбі-Мюлінгенської Крістіни Єлизавети, дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону Йоганна Адольфа. БіографіяНародилась 17 січня 1653 року у Вольфенбюттелі. Стала первістком в родині спадкоємного принца Брауншвейг-Вольфенбюттелю Рудольфа Августа та його першої дружини Крістіни Єлизавети Барбі-Мюлінгенської, з'явившись на світ на третій рік їхнього подружнього життя. Мала молодших сестер Крістіну Софію й Елеонору Софію, яка прожила лише п'ять місяців. Князівством в цей час правив їхній дід Август Молодший, відомий своєю освіченістю. У вересні 1666 року батько став правлячим князем, однак мало цікавився державними справами. Офіційною резиденцією сімейства був Вольфенбюттельський замок, придбаний у 1670 році замок Хедвігсбург виконував функції літньої.[1] У 20 років Доротея Софія стала дружиною герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону Йоганна Адольфа, якому за кілька днів виповнилося 39. Весілля пройшло 2 квітня 1673 у Вольфенбюттелі. У подружжя народилося шестеро дітей:
Основною резиденцією сімейства був Пльонський ззамок. Втім, Йоганн Адольф, маючи енергійний характер та адміністративний талант, рідко бував там, частіше беручи участь у кількох великих війнах тієї епохи,[2] поклавши більшу частину керування герцогством на матір і дружину. Він помер у липні 1704 року, впавши з коня, за чотири дні після смерті старшого сина. Доротея Софія пережила правління Йоакіма Фрідріха Норбурзького, який керував герцогством після її онука, та пішла з життя за володарювання його наступника Фрідріха Карла, що став останнім герцогом країни. Була похована у замковій каплиці Пльону.[3] Генеалогія
ПриміткиЛітература
Посилання |