Дорожня розміткаДоро́жня розмі́тка (маркування) — маркування на покритті автодоріг. Вона призначена для передачі визначеної інформації всім учасникам дорожнього руху. Виникла на початку XX століття з появою асфальтованих та бетонованих доріг. Розмітка поділяється на групи та види. Встановлено дві групи розмітки: горизонтальна та вертикальна. Горизонтальна розмітка поділяється на поздовжню, поперечну й інші види (стрілки, острівці, знаки і т. ін.) та може бути як постійною, так і тимчасовою. Згідно Віденської конвенції про дорожні знаки і сигнали[1], тимчасова дорожня розмітка має пріоритет над постійною і користувачі дороги зобов'язані виконувати її вимоги. Якщо одночасне використання постійної та тимчасової розмітки може викликати нерозуміння, то постійну розмітку необхідно закривати чи видаляти. Вертикальна розмітка є сполученням чорного і білого кольорів (червоного з білим — для віддзеркалюваних елементів). ІсторіяЕдвард Н. Хайнз (Edward N. Hines, 1870—1938), член дорожньої комісії Wayne County в штаті Мічиган (США), вважається винахідником дорожньої розмітки. У 1911 році він запропонував нанести на першу бетоновану дорогу світу, Woodward Avenue в Детройті, центральну смугу для поділу смуг руху.[2] 10 років потому (1921) в англійському містечку Sutton Coldfield, передмісті Бірмінгему, з'явилося перше маркування в Британії. Цей експеримент для підвищення безпеки на дорогах був настільки вдалим, що цю систему піднесли до рангу світового стандарту.[3] Кольори
Типи
Примітки
Джерела
Посилання
|