|
Допа́нт (англ. dopant) —
- Речовина, додавання якої в невеликих кількостях до твердого каталізатора збільшує його активність.
- У хімії напівпровідників — елемент, введений в слідових кількостях у структуру монокристала кремнію чи епітаксіальний шар з метою надання йому певного типу провідності чи опірності (n-типу чи р-типу). Серед них розрізняють донори та акцептори.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
|