|
Договір комерційної концесіїЗа договором комерційної концесії одна сторона (правовласник[1]) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за платню (роялті) право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.[2] Договір комерційної концесії є одним із новітніх договірних інститутів у цивільному праві України. У світовій практиці відповідний інститут має назву «франчайзинг» (фр. franchissage — пільга, привілей). ЗмістСуть відносин, що виникають внаслідок договору комерційної концесії полягає в тому, що одна сторона передає іншій стороні за платню на певний строк чи безстроково права на використання торговельної марки, фірмового найменування, ноу-хау тощо, надає їй консультаційну чи технічну допомогу у виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Така схема дає великим компаніям можливість розширювати ринки збуту, а маленьким та середнім — ефективно здійснювати підприємницьку діяльність, використовуючи при цьому засоби індивідуалізації, ноу-хау, репутацію та діловий досвід перших. За розподілом прав і обов'язків у зобов'язанні, що виникає за ним, договір є двостороннім — права і обов'язки мають обидві сторони. За способом укладення договір комерційної концесії є консенсуальним — він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Сторонами у договорі виступають суб'єкти підприємницької діяльності.[3] Договір комерційної концесії є самостійним видом цивільно-правового договору (а не різновидом ліцензійного договору). Предмет договоруДоговір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правовласнику[4]:
Ліцензійні зобов'язання є одним із елементів предмета договору комерційної концесії, комерційний досвід та ділова репутація не є об'єктами інтелектуальної власності. Проте надання можливості їх використання є особливістю договору комерційної концесії і підставою розмежування з ліцензійним договором. Комерційний досвід є результатом набутих правовласником знань і навичок у зв'язку з тривалою працею в певній сфері підприємницької діяльності. Правовласник зобов'язується надавати користувачеві комерційну, технічну й організаційну допомогу. Право на використання ділової репутації надається опосередковано — шляхом використання засобів індивідуалізації правовласника: Комерційне найменування або Знак для товарів і послуг. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обігу. Договір комерційної субконцесіїЗа договором комерційної субконцесії особа, що є користувачем за договором комерційної концесії, надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правовласником комплексом прав або частиною комплексу прав. При цьому, з метою забезпечення інтересів правовласника, укладання договору субконцесії можливе лише за умови, що це прямо передбачено договором концесії.[5] Розмежування у законодавстві УкраїниНезважаючи на певну термінологічну схожість, договір комерційної концесії слід відмежовувати від концесійного договору про розробку корисних копалин, а також концесійних договорів, визначених законами України «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг». ПрикладиЗа принципом комерційної концесії (або подібним) працюють такі відомі компанії, як Coca-Cola, McDonald's, Kodak тощо. Примітки
Див. також
Джерела
|