Довнар Таїсія Іванівна

Довнар Таїсія Іванівна
біл. Таісія Іванаўна Доўнар Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася15 жовтня 1944(1944-10-15) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Šackd, Rudzienski rajond, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдоцентка, юристка, лекторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьправознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materюридичний факультет БДУd (1973), Q56854739? (1961) і Q42302244? (1964) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d] (1997)
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЮхо Йосиф Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЮхо Йосиф Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБілоруський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Таїсія Іванівна Довнар (нар. 15 жовтня 1944, м. Шацьк, Пуховицький район, Мінська область) — білоруська юристка, кандидат юридичних наук (1986), доктор юридичних наук (1997), професор БДУ (1998)[1].

Біографія

Закінчила Шацьку середню школу (1961), Мінське медучилище № 1 (1964), юридичний факультет БДУ (1973)[1]. Працювала фельдшером-лаборантом Рованичської дільничної лікарні Червенського району, фельдшером-лаборантом Мінського медичного інституту підвищення кваліфікації. Починаючи з 1977 року — викладач БДУ, з 1998 року — професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету БДУ.

Авторка понад 140 наукових робіт, в тому числі понад 20 робіт навчально-методичного характеру, 3 монографій, підручника (у співавторстві), курсу лекцій, 8 навчальних посібників. Брала участь в підготовці ряду енциклопедичних видань: «Юридичний енциклопедичний словник» (Мн., 1992), «Мислителі та просвітителі Білорусі» (Мн., 1995), «Статут Великого князівства Литовського 1588» (Соч., 1989), «Енциклопедія історії Білорусі». Т. 1-6 (Соч., 1993—2003)[1].

Науковим керівником Таїсії Іванівни був доктор юридичних наук, професор Й. О. Юхо, під керівництвом якого в 1986 році вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Наступність у конституційному будівництві Білоруської РСР» в Санкт-Петербурзькому державному університеті, а в 1997 році — докторську дисертацію на тему «Розвиток загальноземського права Білорусі в XV—XVI століттях». В подальшому під її керівництвом було захищено 6 кандидатських дисертацій[1].

Бібліографія

  • Кримінальне право Білорусі: Закон, злочин, відповідальність. — Мн., 1997 (у співавт.).
  • Розвиток основних інститутів цивільного і кримінального права Білорусі в XV—XVI ст. — Мн., 2000.
  • Договори і грамоти як джерела білоруського феодального права. — Мн., 2000 (у співавт.).
  • Конституційне право Білорусі феодального періоду (по Статуту Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 pp.). — Мн., 2001.
  • Пам'ятки права Білорусі феодального періоду. — Мн., 2001.
  • Історія конституційного права Білорусі. — Мн., 2001 (разом з Г. Василевичем, Й. Юхо).

Примітки

  1. ↑ а б в г {{{Заголовок}}}. — Минск : БГУ, 2015. — 263 с.

Література

  • БЭ в 18 т. Т. 18. Кн. И. Мн., 2004.