Дискурс-аналіз

Ди́скурс-ана́ліз (метод дослідження змісту) — в загальному сенсі — ряд підходів в соціальних науках, метою яких є критичне дослідження дискурсу, а основними завданнями — аналіз співвідношення сил в суспільстві для формулювання нормативного підходу, з позиції якого можна критично проаналізувати ці співвідношення в зв'язку з соціальними змінами, створити уявлення про систему сповідуваних соціумом цінностей та інтерпретаційних схем. До дискурс-аналітичних підходів можуть бути віднесені: теорія дискурсу Е. Лакло і Ш. Муфф, критичний дискурс-аналіз, дискурсивна психологія та ін.

метод дослідження змісту ґрунтується на трьох важливих складових: дія, побудова та варіативність[1].

Примітки

1. Ганжуров Ю. Парламентська риторика: досвід комунікативної структуризації (PDF) (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2020. Процитовано 22-12-2020.

Література

• Л. Нагорна. Дискурс-аналіз // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 218. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

• «Розмежування мов» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 338.