Дзісь Георгій Васильович
Георгій Васильович Дзісь (1 листопада 1926, Київ — 27 липня 2003) — український державний діяч, академік Академії економічних наук України, дійсний член Міжнародної академії менеджменту, кандидат економічних наук, заслужений економіст України. Заступник голови Ради Міністрів УРСР в 1986–1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (з 1986 року). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 роках. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. БіографіяНародився 1 листопада 1926 року в Києві в родині агронома Василя Наумовича Дзіся (1902—1937) та хіміка Івги Семенівни Шекери (1902—1967). У 1945 році закінчив Ніжинський технікум електрифікації і механізації сільського господарства, в 1950 році — Київський технологічний інститут легкої промисловості, в 1979 році — Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР. Член КПРС з 1954 року. Трудову діяльність розпочав у 1945 році старшим механіком Олевської МТС (Житомирська область).
Був делегатом XXVI-го і XXVII-го з'їздів КПУ. У червні 1986 року очолював і безпосередньо брав участь як заступник голови урядової комісії в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі свого чорнобильського щоденника написав книгу «В епіцентрі людської біди», опубліковану в 2003 році. У вересні 1986 року був заступником голови Державної комісії СРСР по ліквідації наслідків катастрофи — загибелі теплохода «Адмірал Нахімов». У вересні 1994 року заснував Асоціацію товарної нумерації України «ЄАН-України» і став її президентом. Автор більше 80 наукових публікацій. Жив у Києві. Помер 27 липня 2003 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а). ВідзнакиНагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 31.10.1986), орденом Дружби народів (1981), трьома орденами «Знак Пошани» (1966, 1971, 1976), багатьма медалями та грамотами Президента України, Президії Верховної Ради України, Української православної церкви київського патріархату, дипломом Міжнародної спілки економістів та іншими нагородами. Пам'ять26 липня 2004 року в Києві, по вулиці Артема (тепер Січових Стрільців), 26, де в 1990–2003 роках працював Георгій Васильович, встановлено бронзову меморіальну дошку[1]. Примітки
Джерела
|