Джуліо Чезаре Прокаччіні

Джуліо Чезаре Прокаччіні
італ. Giulio Cesare Procaccini
При народженніітал. Giulio Cesare Procaccini
Народження1574(1574)
Болонья
Смерть14 листопада 1625(1625-11-14)
 Мілан
Національністьіталієць
Країна Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет, релігійний живопис
Діяльністьхудожник, художник-гравер, скульптор, рисувальник
Напрямокбароко, академізм, малі домішки реалізму
Роки творчості1600-1625
Впливманьєризм і академізм болонської школи
Творипортрет, релігійний живопис
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Прадо Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Ґетті Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Національний музей Швеції Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Канади Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей мистецтва Метрополітен[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Museod Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих, Національні галереї Шотландіїd Редагувати інформацію у Вікіданих, Pinacoteca civica di Caravaggiod Редагувати інформацію у Вікіданих, Брера Редагувати інформацію у Вікіданих, Далласький музей мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Художній інститут Чикаго Редагувати інформацію у Вікіданих, Державний музей мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Художня галерея Нового Південного Уельсу Редагувати інформацію у Вікіданих, Ермітаж Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей історії мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Баварські державні колекції картин Редагувати інформацію у Вікіданих, Державні художні зібрання Дрездена Редагувати інформацію у Вікіданих, Словацька національна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Ірландії Редагувати інформацію у Вікіданих, Вустерський музей мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Королівські музеї витончених мистецтв[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Santa Maria al Paradiso Churchd Редагувати інформацію у Вікіданих, Бостонський музей образотворчих мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Princeton University Art Museumd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Ґренобляd Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих, Ferens Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих, Мистецька галерея Йоркаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Галерея мистецтв Вокера Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3] Редагувати інформацію у Вікіданих, Museo Lechid Редагувати інформацію у Вікіданих і Musei di Strada Nuovad Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джуліо Чезаре Прокаччіні у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джуліо Чезаре Прокаччіні (італ. Giulio Cesare Procaccini 1574, Болонья — 14 листопада, 1625, Мілан) — італійський художник пізнього ломбардського маньєризму й раннього ломбардського бароко.

Життєпис

Народився у місті Болонья. Батько, Ерколе Прокаччіні старший (1520 – 1595) — італійський художник доби маньєризму. В родині було три сини, кожний з яких матиме відношення до мистецтва.

1590 року батько перебрався на працю у Мілан, де його залучили до декорування катедрального собору. Переїзд вібувся за сприяння одного мецената, що мешкав у Мілані. Джуліо Чезаре починав як скульптор. Він мав тверду руку і створював непогані малюнки, що свідчили про близьке знайомство із віртуозними малюнками представників маньєризму.

Приблизно 1600 року Джуліо Чезаре звернувся до живопису олійними фарбами, куди переніс малюнкок митця, вихованого на скульптурі. Звідси композиції, що надзвичайно наближали персонажів до першого плану, як то було у рельєфах. Відчутними залишались і маньєристична виучка з її дивацькими позами, перекрученістю фігур, риси академізму болонської школи з її пошуками ідеальних персонажів. Помітна наближеність до переднього плану сприяла нехтуванням дрібними деталями та рисами своєрідного монументалізму, що зберігався навіть у маленьких за розмірами картинах.

Перелік вибраних творів

Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Христос перед натовпом »
  • «Містичні заручини з католицькою церквою св. Катерини», варіант, Ермітаж.
  • «Видіння св. Себастьяну натовпу янголів», до 1612 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
  • «Каїн убиає Авеля »
  • «Таємна вечеря»
  • «Христос перед натовпом»
  • «Венера і три амурчики », бл. 1620 р.. приватна збірка
  • «Благовіщення », бл. 1620 р., Лувр, Париж.
  • «Відвідини Діви Марії Єлизавети »
  • «Апостол Матвій »
  • «Святе видіння дитини Джованні Тіроне »
  • «Втеча св. Родини у Єгипет »
  • « Христос у Гетсиманському саду» (або «Моління про чашу»)
  • «Побиття Христа біля колони »
  • «Христос перед натовпом »
  • «Кардинал Федеріко Борромео»
  • «Автопортрет»
  • «Алегорія Миру намагається утримати бога війни Марса »

Галерея дозволених творів

Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Коронація Богородиці у присутності Св. Йосипа та Франциска Ассізького». Музей Гетті, Каліфорнія.


  • Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Мадонна з немовлям і янголами», Ермітаж, Санкт-Петербург
    Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Мадонна з немовлям і янголами», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Христос у Гетсиманському саду»
    Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Христос у Гетсиманському саду»
  • Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Іван Хреститель»
    Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Іван Хреститель»
  • Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Кардинал Федеріко Борромео».
    Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Кардинал Федеріко Борромео».

Див. також

Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Алегорія Миру намагається утримати бога війни Марса ».

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джуліо Чезаре Прокаччіні

Джерела

  • Гос. Эрмитаж, каталог №1 «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
  • Wittkower, Rudolf (1993). "Art and Architecture Italy, 1600-1750". Pelican History of Art. 1980. Penguin Books Ltd. pp. 98–102.
  1. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  2. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/procaccini-giulio-cesare-1
  3. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.