Джузеппе ді Стефано

Джузеппе ді Стефано
Giuseppe Di Stefano
Зображення
Зображення
1983 рік
Основна інформація
Дата народження24 липня 1921(1921-07-24)
Місце народженняМотта-Сант'Анастазія, провінція Катанія, Італія
Дата смерті3 березня 2008(2008-03-03) (86 років)
Місце смертіСанта-Марія-Ое, провінція Лекко, Італія
Роки активностіз 1946
ГромадянствоІталія Італія
Професіяоперний співак
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Жанриопера
Нагороди
золота медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
giuseppedistefano.it
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джузеппе ді Стефано (італ. Giuseppe Di Stefano; 24 липня 1921, Мотта-Сант'Анастазія, провінція Катанія, Італія — 3 березня 2008, Санта-Марія-Ое, провінція Лекко, Італія) — італійський оперний співак (тенор). Протягом 19501960-х років часто виступав разом із Марією Каллас.

Біографія

Джузеппе ді Стефано народився в селищі Мотта-Сант'Анастазія, поблизу Катанії на Сицилії в родині чоботаря й кравчині. Свою освіту здобув у єзуїтській семінарії й замолоду мав намір стати священиком.

Після відбування служби в італійській армії відбувся його дебют в опері Жуля Массне «Манон», а рік по тому він дебютував із цією ж оперою в театрі Ла Скала в Мілані. Ліричного тенора ді Стефано швидко оцінила світова публіка й далі здобув найвищого успіху й визнання в Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Його американський дебют відбувся 1948 року в опері Джузеппе Верді «Ріголетто». У Великій Британії він дебютував 1957 року на Едінбурзькому фестивалі в ролі Неморино в опері «Любовний напій» Доніцетті, а 1961 року він уперше виступив у Королівському театрі Ковент-Гарден у ролі Маріо Каварадоссі в опері «Тоска».

Протягом усієї кар'єри глядачі захоплювались його прекрасною дикцією, унікальним тембром й оксамитовим м'яким співом. Через більш важкі вокальні партії, які не підходили його ліричному тенору, що їх Джузеппе ді Стефано став брати в 1950-ті роки, його голос став погіршуватися, через що в 1960-ті мало не закінчилась його кар'єра.

Його співпраця з Марією Каллас почалася 1952 року у спільному записі в опері «Тоска»[1]. У дальші роки вони часто виступали разом, а також брали участь у записах опер «Лючія ді Ламмермур», «Пурітане», «Паяци», «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур», «Богема», «Бал-маскарад» і «Манон Леско». 1973 року ді Стефано супроводжував Каллас під час її прощального турне, яке несподівано перервалось рік по тому через проблеми з голосом в обох виконавців.

За роки своєї кар'єри ді Стефано був удостоєний «Золотого Орфея», престижної італійської музичної премії[2]. Востаннє як оперний співак він виступив 1992 року в опері Джакомо Пуччіні «Турандот», де виконав партію старого імператора.

У листопаді 2004 року ді Стефано з дружиною збиралися покинути свою віллу на курорті Діане Біч, неподалік від Момбаси в Кенії, коли на них напали невідомі й жорстоко побили співака[2][3]. Ді Стефано протягом кількох тижнів не приходив до пам'яті. Йому було зроблено дві операції. У грудні 2007 року доставили до однієї з клінік Мілана, де він упав у кому, з якої так і не вийшов[4]. Його перевезли до власного будинку в містечку Санта-Марія-Ое, поблизу Мілана, де 3 березня 2008 року він помер у віці 86 років[3].

Примітки

  1. Запис опери «Тоска» в базі даних сайту operaclass.com. Архів оригіналу за 12 січня 2004. Процитовано 27 січня 2013.
  2. а б Carroll, Rory (6 грудня 2004), Opera star critical after attack in Kenya, The Guardian, архів оригіналу за 13 грудня 2004, процитовано 27 січня 2013
  3. а б Pasles, Chris (4 березня 2008), Giuseppe di Stefano, 86; Italian lyric tenor ([недоступне посилання з 01.04.2009] — Scholar search), The Los Angeles Times
  4. Dick, Charles (3 березня 2008), Italian tenor Di Stefano dies aged 86, Reuters, архів оригіналу за березень 9, 2008, процитовано січень 27, 2013

Посилання