|
Джузеппе Бертолуччі
Джузе́ппе Бертолу́ччі (італ. Juseppe Bertolucci; 27 лютого 1947, Парма — 16 червня 2012, Дізо[3]) — італійський кінорежисер, драматург та письменник. БіографіяСин поета Аттіліо Бертолуччі й молодший брат Бернардо Бертолуччі. Свою роботу в кіно почав в ролі асистента останнього й продюсера у фільмі «Стратегія павука» (1970). Брав участь як співпостановник в створені середньометражного колективного фільму «Бідні вмирають раніше» (1971). Дебютував як режисер ігрового кіно телефільмом «Піти і прийти» (1972), на телебачення зняв документальний фільм «Абетка кіно» (1975) та художній «Якщо щастя поки що немає» (1976). Один з авторів сценарію історичного епосу «Двадцяте століття» (1976) Бернардо Бертолуччі. В великому кіно його дебют відбувся, коли за мотивами п'єси в монологах, написаною їм в співавторстві з Роберто Беніньї і за участі останнього, самостійно поставив фільм «Берлінгуер, я тебе кохаю» (1977), політичну комедію про інфантильного люмпена, що мала значний резонанс. Свою зрілість як режисер Бертолуччі підтвердив подальшими роботами — «Зниклі речі» (1979) і «Секрети, секрети» (1984), «Дивне життя» (1987), «Верблюди» (1988), «Недокохання» (1989), третьою новелою у фільмі «Особливо у неділі» (1991). В 1986 зняв картину «Весь Беніньї» с участю свого друга та однодумця. Працював на телебаченні — «Брудна білизна» (1980; фільм-розслідування під патронажем Італійської комуністичної партії), «Внутрішні ефекти» (1983), «Як і чому» (1987), «Життя як гра—2» (1992). Всі ці роки активно виступав як продюсер. Помер Джузеппе Бертолуччі 16 червня 2012 року в Дізо, Італія. Праці
Силки
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
