Джошуа Белл

Джошуа Белл
англ. Joshua Bell
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження9 грудня 1967(1967-12-09)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (57 років)
Місце народженняБлумінгтон, Індіана, США[4]
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїмузикант, музичний педагог, скрипаль
ОсвітаJacobs School of Musicd Редагувати інформацію у Вікіданих, Джульярдська школа Редагувати інформацію у Вікіданих і Bloomington High School Northd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоролівська музична академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиColumbia Records Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLarisa Martínezd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
joshuabell.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джошуа Белл (англ. Joshua Bell; нар. 9 грудня 1967, Блумінгтон, штат Індіана) — американський скрипаль.

Біографія

Народився у Блумінгтоні, штат Індіана, США. Батько Белла Алан Белл був співробітником Інституту Кінсі та почесним професором Індіанського університету). Мати Ширлі була терапевтом.

Вчився у Джозефа Гінгольда, (у десятирічному віці він навіть брав участь у дитячому чемпіонаті США з тенісу), надалі Белл також поєднував кар'єру блискучого академічного музиканта з участю в різних телепередачах (у тому числі «Вулиця Сезам»), записом музики для популярних фільмів — зокрема, саме Белл виконував музику Джона Корільяно до фільму «Червона скрипка» (Корільяно спеціально дякував Беллові за натхненне виконання при отриманні премії Оскар за найкращу оригінальну музику); пізніше скрипка Белла звучала в фільмі «Ангели та демони».

Музичні досягнення Белла були в 2007 р. відзначені найвищою нагородою для академічних виконавців США — Премією Евері Фішера. Джошуа Белл грає на скрипці Gibson ex-Huberman роботи Антоніо Страдіварі 1713 року.

У музиканта є троє синів — Джозеф, Бенджамін та Самюель. Двоє молодших — близнюки, народилися 31 січня 2010 року.

Експеримент: Джошуа Белл грає у метро

Джошуа Белл. 2008

У експерименті, організованому газетою Вашингтон пост, який не зовсім звичайний для великого академічного музиканта, 12 січня 2007 року Белл одяг бейсболку і грав на скрипці Страдіварі інкогніто як вуличний музикант у вестибюлі станції метро «L'Enfant Plaza» у Вашингтоні, округ Колумбія. Його 43-хвилинний виступ записувався на приховану камеру. З 1097 осіб, які пройшли повз нього, Белл зібрав $ 32,17 з 27 перехожих, тільки один з них впізнав його і лише на сімох він справив особливе враження. Цей експеримент був відображений у розгорнутому нарисі відомого журналіста Джина Вайнгартена, який розмірковує на основі цього прикладу про природу прекрасного і про його місце в житті сучасної людини. Вайнгартен отримав Пулітцерівську премію 2008 року (Pulitzer Prize for Feature Writing) за свої статті про експеримент.[6][7] Вашингтон пост опублікувала відео на YouTube[8] і повнометражний документальний фільм «Знайти свій шлях: Вуличний музикант у документалістиці, хроніка досвіду Белла» (Find Your Way: A Busker's Documentary, chronicled Bell's experience).[9]

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #126351600 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. https://www.classicfm.com/artists/joshua-bell/joshua-bell-opera-singer-larisa-martinez-married/
  6. Pearls Before Breakfast: Can one of the nation's great musicians cut through the fog of a D.C. rush hour? Let's find out. // Gene Weingarten. The Washington Post, 8.04.2007 [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  7. The 2008 Pulitzer Prize Winners. Feature Writing [Архівовано 27 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Stop and Hear the Music // YouTube, 10.04.2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
  9. Find Your Way: A Busker's Documentary. Архів оригіналу за 2 березня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.

Посилання