Джордж Сантаяна

Джордж Сантаяна
англ. George Santayana Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana y Borrás Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоGeorge Santayana Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 грудня 1863(1863-12-16)[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
San Bernardo streetd, Мадрид[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 вересня 1952(1952-09-26)[1][2][…] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·рак шлунка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКампо Верано[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняАвіла[5]
Beacon Streetd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, письменник, поет, прозаїк-романіст, есеїст, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфілософія, творче та професійне письмоd[7] і поезія[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет, HU Berlin, Королівський коледж, Кембрідж, Гарвардський коледж і Бостонська латинська школаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська і англійська[2][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГарвардський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Фі Бета Каппа Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяChristian atheismd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAgustín Ruiz de Santayanad[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиJosefina Borrásd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Джордж Сантая́на (англ. George Santayana, ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana, іспанське ім'я Хо́рхе Агусти́н Нікола́с Руїс де Сантая́на; 16 грудня 1863, Мадрид — 26 вересня 1952, Рим) — американський філософ і письменник іспанського походження. Все життя зберігаючи іспанське громадянство, Сантаяна писав англійською, виріс і здобув освіту в США і вважається представником передусім американської культури, хоча більшу частину життя провів у різних країнах Європи.

Відомий завдяки шеститомній праці «Життя розуму» («The life of reason», 1905—1906), працям «Скептицизм і тваринна віра» («Scepticism and animal faith», 1923), «Останній пуританин» («The last puritan», 1935) та іншим, а також есе, віршам та романам.

Філософія

Філософія Сантаяни має гуманістичну спрямованість. За Сантаяною, основна задача філософії має полягати не в поясненні світу, а у напрацюванні «морального ставлення» до нього.

Головна думка філософії Сантаяни полягає в тому, що найдосконалішим відношенням людини до світу є естетичне ставлення, і рівень розвитку суспільства визначається не виробництвом матеріальних благ, а кількістю енергії, витраченої на «прикрашання життя і культуру уяви». Філософ був впевнений, що «в науці існує всепроникний, неминучий і мінливий елемент поезії… Наука є мисленнєвим акомпанементом мистецтва». В «Житті розуму» він розглядав науку, мистецтво, суспільство і релігію з точки зору «моральних благ», що досягаються людством в його прагненні встановити рівновагу з середовищем. Сантаяна вважав, що «сама природа тягне за собою свій ідеал і що прогресивна організація ірраціональних імпульсів творить раціональну думку».

В галузі політичної філософії Сантаяна був прихильником ідеї «еліти» на противагу ідеї демократії.

Бібліографія

  • 1894. Сонети та інші вірші
  • 1896. Сенс краси: Контури естетичної теорії.
  • 1899. Люціфер: Теологічна трагедія
  • 1900. Інтерпретації поезії та релігії

Твори

Примітки

  1. а б в Сантаяна Джордж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Henfrey N. V. Encyclopædia Britannica
  4. Santayana, George // The Enciclopædia Britannica: New Volumes — 12 — London, NYC: 1922.
  5. а б в https://books.google.es/books?id=jmRiyN9r63sC&pg=PA452
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б Чеська національна авторитетна база даних
  8. CONOR.Sl
  9. Dialnet — 2001. — С. 59.

Джерела

Посилання