Джордж Браммел

Джордж Браммел
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 червня 1778(1778-06-07)[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Королівство Велика Британія
Помер30 березня 1840(1840-03-30)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (61 рік)
Кан
·сифіліс Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгравець у крикет
Alma materІтонський коледж Редагувати інформацію у Вікіданих і Оріел коледжd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоWilliam Brummelld Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриWilliam Brummelld Редагувати інформацію у Вікіданих

Джордж Бра́ян Бра́ммел або Бо Браммел (англ. George Bryan Brummell; 7 червня 1778, Лондон — 30 березня 1840) — відомий денді початку XIX століття, законодавець мод та вишуканих смаків великосвітської Англії.

Біографія

Народився у заможній сім'ї. Його батько помер 1794 року й залишив сина з великою спадщиною — 20 000 фунтів. Освіту Джордж здобув у коледжах Ітон й Оріель. Згодом служив у драгунському королівському полку. Саме тоді Браммел привернув увагу принца-регента, майбутнього короля Георга IV. Завдяки дружбі зі спадкоємцем трону Браммел через два роки дістав звання капітана. Але він пішов у відставку зі служби після того, як полк передислокувався до Манчестера.

Браммел придбав будинок у центрі Лондона на Честерфілд стріт. Спершу він жив досить скромно, тримав двох коней, але їздив на них тільки верхи, а не каретою. Разом із своїм покровителем принцом Уельським входив до членів клубу Ватьє — саме їх згодом Байрон назвав словом «денді». Серед усієї лондонської еліти Браммел став виділятися особливою увагою до елегантності, вишуканістю одягу й вмінням робити кмітливі зауваження. Найбільше сучасники Браммела дивувалися тим, як він слідкував за своїми зубами, чистив їх, щодня голився і купався у ванні. Отримав у сучасників прізвисько «Красунчик Браммел» (фр. Beau Brummell). Серед іншого, ввів в моду сучасний чоловічий чорний костюм з краваткою, що став діловим та офіційним одягом.

Коли його спитали, скільки грошей необхідно витратити чоловікові, аби елегантно вдягтися, Браммел ймовірно відповів так:

З помірною економією, я думаю, можна вкластися у 800 фунтів стерлінгів.

Ці постійні витрати, звичайно, не могли не позначитись на гаманці любителя моди й елегантності. Тим більш Джордж почав грати у азартні ігри і балансував поміж кредитами.

Карикатура на Браммела роботи Річарда Дайтона (1805)

У липні 1813 року принц-регент організував бал-маскарад й запросив серед усіх друзів і Браммела. Але з Джорджем принц вирішив показово не розмовляти, навіть коли вони дивились один на одного. Така поведінка спровокувала елегантного гостя на його чергове в'їдливе зауваження. Але тепер воно стосувалося самого принца й через те стало найвідомішо фразою Браммела. Джордж спитав одного зі своїх товаришів:

Елвенлі, а що за товстий друг у тебе?.

З часом педант і модник все більше накопичував боргів, а його заможні друзі відмовлялися сплачувати їх. Джордж був змушений тікати до Франції, аби не опинитися у борговій в'язниці, там він написав працю «Чоловічий і жіночий костюм» (1822, рукопис був виявлений лише через сторіччя). У новому середовищі Браммел жив дуже скромно. Після смерті короля Георга IV йому вдалося добитися призначення на роботу у англійське консульство в місті Кан.

В 1840 році Джордж помер: убогим і божевільним (наслідок прогресивного паралічу — пізньої форми сифілісу) в психіатричній лікарні, куди його помістили в 1838 році.

«Джордж Браммел» роботи Ірени Седлецької

2002 року в центрі Лондона відкрито пам'ятник Бо Браммелу авторства чехословацької емігрантки, скульпторши Ірени Седлецької.

Примітки

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Lemoinne J. Brummel: The life of Brummel, by captain Jesse // Revue des deux MondesParis: 1844. — Vol. tome 7. — P. 467–484. — ISSN 0035-1962; 0750-9278
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела