Джон Росс
Джон Росс (англ. John Ross; 24 червня 1777 — 30 серпня 1856) — британський мореплавець і дослідник Арктики. Народився в сім'ї шотландського священика. У 1786 році, у віці всього дев'яти років, він приєднався до Королівського флоту як учень. До 1789 року служив у Середземному морі, а потім у Ла-Манші. У 1808 році виступав як капітан Шведського флоту, а в 1812 році став його командиром. Сер Джон був дядьком капітана сера Джеймса Кларка Росса, який досліджував Арктику з ним, а потім очолював експедиції до південного полюса. ЕкспедиціїУ 1818 році він отримав командування арктичною експедицією, що була організована Британським Адміралтейством для відшукання Північно-Західного проходу в Баффіновій затоці (море Баффіна), і проник, повернувши на південь, у протоку Ланкастер, але далі не зміг іти через лід. Більш успішною була експедиція Росса в 1829—1833 роках на пароплаві «Вікторія»: її підсумком було дослідження берегів Бутії, відкриття цього півострова, а також земель короля Вільяма і Північного магнітного полюса. Двічі перезимувавши в затоці Бутія, він змушений був залишити корабель і на човнах повернутися в протоку Ланкастер, де екіпаж, перезимувавши ще раз, був прийнятий кораблем, висланим йому на допомогу. У 1850 році Росс взяв участь у третій експедиції з пошуку зниклої в Арктиці експедиції сера Джона Франкліна. Він не знайшов його. Після повернення Росс оселився в Шотландії, але помер у Лондоні. Публікації
|