Джон Едвардс
Джон Рід Е́двардс (англ. John Reid Edwards; нар. 10 червня 1953) — американський політик, колишній сенатор Конгресу США від Північної Кароліни. 2004 року був кандидатом на посаду віцепрезидента США від Демократичної партії, а 2008 року намагався стати кандидатом на посаду президента США. БіографіяДжон Едвардс народився 10 червня 1953 року у місті Сенека, штат Південна Кароліна. Його батько був робітником на текстильній фабриці, а мати працювала поштаркою. За власним зізнанням, Джон був першим у його родині, хто навчався у коледжі. 1974 року він закінчив Університет штату Північна Кароліна, а потім вступив на юридичний факультет цього ж університету.[5] Після закінчення навчання Едвардс працював правником і адвокатом протягом наступних двадцяти років. У своїй практиці він спеціалізувався на справах корпоративної халатності та медичної недбалості. Як адвокат Едвардс доволі успішно представляв у суді простих людей, які постраждали через недбалість великих корпорацій. Заживши слави серед населення свого штату Едвардс почав цікавитися політикою — вперше був обраний до Сенату США 1998 року. У Конгресі був одним з провідних представників Демократичної партії, зосередився на питаннях охорони здоров'я, освіти, захисту навколишнього середовища і громадянських прав.[5] 2003 року Джон Едвардс проголосив про свій намір балотуватися на посаду президента США від Демократичної партії. Однак пізніше він погодився стати кандидатом на посаду віцепрезидента разом з Джоном Керрі, який став єдиним кандидатом від демократів. На виборах 2004 року Керрі і Едвардс, однак, програли Джорджу Бушу, якого було переобрано на другий термін. На наступних президентських виборах 2008 року Едвардс збирався знову балотуватися на посаду президента, однак не набрав достатньої кількості голосів у Демократичній партії, кандидатом від котрої 2008 року став Барак Обама. 2011 року проти Джона Едвардса було порушено кримінальну справу за звинуваченнями в розтраті коштів, наданих філантропкою Р. Ламберт Меллон[6] та призначених для фінансування президентської кампанії 2008 року, на утримання позашлюбних зв'язків із своєю помічницею. Попри ці звинувачення, за котрими він міг отримати майже 30 років тюремного ув'язнення, суд присяжних у травні 2012 року виправдав його за одним з пунктів звинувачення і не зміг дійти висновку за іншими.[7][8] Примітки
Посилання
|