|
Джодхпур (князівство)
Джодхпурське князівство або князівство Марвар (1250—1949 роки) — держава на півострові Індостан, що утворилося під час послаблення Делійського султанату у середині XIII ст. Було одним з провідних князівств раджпутів. ІсторіяУтворилося в старовинній індійській області Марвар. Тривалий час тут правили Гуджара-Пратіхари, а потім Делійський султанат. У 1250-х роках утворюється невеличке князівство під орудою раджпутського клану Ратхор. Столицею стала старовинна фортеця Мандора. Протягом 2-ї половини XIII — 1-ї XIV ст. відбувалася тривала й запекла боротьба за незалежність держави з мусульманськими володаря. У 1399 році вдалося скористатися значним занепадом Делійського султанату й стати незалежним. З початку XV ст. володарі Марвару вели запеклі війни з сусідніми раджпутськими державами, насамперед Меваром і Бунді за домінування в Раджастхані. Водночас меварські війська протистояли мусульманським володарям Пенджабу та династії Сайїдів з Делі. У 1430-х років утворюється марваро-меварська коаліція, що протистоїть Гуджаратському і Малавському султанату. У 1459 році засновано нову столицю Джодхпур, від якого Марвара стали називати Джодхпурським князівством. Протягом 1460—1510-х років було розширено владу на сусідні землі, фактично розділено Раджастхан з Меварським князівством. разом з останнім правителі Джодхпуру боролися проти мусульманських держав Північної та Західної Індії. Втім амбіції магаранів Мевару призвели до конфлікту з Марвар-Джодхпуром. Проте у 1540-х років Джодхпур зазнав нищівної поразки від Сурідів, проте швидко відновився у 1550-х роках. Протягом 1560—1570-х років раджі Джодхпуру відчайдушно боролися проти Імперії Великих Моголів. Втім, у 1581 році зазнали поразки, а новий володар Удай Сінґх визнав зверхність могольського падишаха Акбара. З останнім навіть марварські раджі породичалися — рані Манматі стала дружина спадкоємця трону Саліма. Марвар-Джодхпур зберігав вірність володарям Великих Моголів до 1678 року, коли падишах Аурангзеб, скориставшись обставинами, вирішив захопив князівство. З цього моменту починається тривала боротьба з могольськими військами, що завершується лише у 1712 році визнанням номінальної зверхності Делі з боку Джодхпуру. При цьому фактичну владу Марвар поділив з князівством Мервар і Джайпура Боротьба за владу у 1720-х роках призвела до послаблення держави, що у 1730-х роках призвело до поразки від маратхів. В результаті Джодхпур вимушений був визнати зверхність пешви з Імперії Маратха. У 1750-х роках вдалося відновити самостійність, але вже у 1770-х роках війська Джодхпура, послаблені протистоянням з Джайпуром і Меваром, зазнали нищівної поразки від магарадж Гваліору, які встановили зверхність над цим князівством. Після Другої англо-маратхської війни у 1805 році князівство Джодхпур зуміло відновити самостійність. З цього моменту воно почало боротьбу проти Британської Ост-Індської компанії. Водночас у 1806 році вдалося завдали поразки коаліції Мевару, Джайпуру та Біканеру. У 1818 році укладено договір з британцями, проте не визнано їх влади. Лише у 1830 році було укладено субсідіарний договір, чим фактично визнано зверхність британців. Під час Сипайського повстання війська Джодхпуру допомагали колонізаторам придушувати спротив у північній Індії. Під час перемовин щодо підписання угоди до приєднання Джодхпуру до Пакистану або Індії тривалий час точилася суперечка. У 1947 році існував проект щодо приєднання до Пакистану при умові збереження внутрішньої самостійності князівства. Втім це викликало невдоволення індуїстського населення. Зрештою у 1949 році Джодхпур став частиною штату Раджастхан в Республіці Індія. Державний устрійНа чолі стояв володар, який мав вищу військову, політичну та судову владу. Спочатку він носив титул рао. З 1581 році став називатися раджею (аналог рао). У 1713 році правителі Марвара-Джодхпуру стали титулувати себе магараджами. Загалом держава обіймала площу в 90,554 км², що поділялася на області (пасарги), на чолі яких стояли хакіми. Останніх призначав власне володар. ЕкономікаОснову становили скотарство, оскільки значна частина князівства розташовувалося в пустелі Тар. Частково була розвинена торгівля. Значного піднесення в часи розквіту держави у XVI—XVIII ст. мали шкіряне і бавовняне виробництво, продукція з деревини (сировина здебільшого завозилася). Здійснювалося видобування різних корисних копалень, зокрема піщанику. КультураЗначного розвитку архітектура досягла в часи перебування під владою Великих Моголів (до конфліктів 1760-х років) В цей час розбудовується столиця державу Джодхпур. Значні будівельні роботи здійснюються також в часи здобуття самостійності від влади могольських падишахів у XVIII ст. Перебування під протекторатом Великої Британії не завадило магараджам Джодхпуру здійснювати масштабні роботи Прикрасою є палац Умайд-Бхаван XX ст. У XVI ст. тут сформувалася власна школа живопису, яка зазнала впливу гуджаратського і могольського живописів. Також до Джодхпуру запрошувалися делійські маляри, особливо ті, що працювали при дворі могольського падишаха. Стрімкий розвиток живопису відбувся у 1720-х років й тривав до 1-ї половини XIX ст. З середини того ж століття починає занепадати. При дворі володарів постійно мешкали придворні поети. Також традиційно раджі та знать підтримували мандрівних поетів. Серед останніх відомим був Удйотан Сурі. Володарі
Джерела
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джодхпур (князівство) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
