ДжингоїзмДжингоїзм (англ. jingoism) визначається тлумачним словником як «шовіністичний націоналізм в Англії». Згідно з Великою радянською енциклопедією, «для джингоїзму характерні пропаганда колоніальної експансії і розпалювання національної ворожнечі»[1]. На практиці, це означає погрожування застосування сили проти інших держав, щоб захистити національні інтереси країни (за одним з трактувань, нібито надані самим Господом). Походження термінаТермін увійшов у вжиток у Великій Британії в період російсько-турецької війни 1877—1878 років. Після відправлення в османські води британської ескадри для перешкодження просуванню російських військ, в країні різко посилилися шовіністичні настрої. Вираз by Jingo («клянусь Богом») був у приспіві модної в той час войовничої пісеньки, яку виконував Гіллберт МакДермотт.[2]
Фраза «by Jingo[en]» — усталений жаргонний вислів, (імовірно, евфемізм від «by Jesus»). Саме слова цієї пісні послужили основою для політичного терміна «джингоїзм», придуманого британським політиком-радикалом того часу Джорджем Холіоком.[3] ВживанняСпочатку використання цього терміна було пов'язано із зовнішньою політикою Теодора Рузвельта, якого часто звинувачують у шовінізмі. 8 жовтня 1895 в інтерв'ю, у газеті The New York Times він відповів: «Багато говорять про „джингоїзм“. Якщо під „джингоїзмом“ вони мають на увазі політику, відповідно до якої американці рішуче і тверезо захищають свої права, які поважають іноземні держави, тоді ми є „джингоісти“». Пізніше термін з'являється в популярній культурі, зокрема, при обговоренні прояву агресії, проілюстрованої в деяких голлівудських фільмах, у тому числі останньому фільмі з серії «Рембо» Девід Моррелла. Автор книги, за якою знята кінострічка, описав головного героя фільму як «джиногоїста». «Джинго» також є назвою роману Террі Пратчетта, який зображує безглузду війну двох великих держав через крихітний острівець. Примітки
|