Джим Гоберман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоберман.
Джим Гоберман
англ. J. Hoberman
Ім'я при народженніДжеймс Льюїс Гоберман
Дата народження14 березня 1948(1948-03-14)[1] (76 років)
Місце народженняНью-Йорк, Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Професіякінокритик, журналіст
Alma materКолумбійський університет, Університет штату Нью-Йорк, Бінгемтонський університет, Школа мистецтв Колумбійського університету і Alexander Hamilton High Schoold
Нагороди та премії
Офіційний сайт
Джим Гоберман у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Джима Гобермана

Джеймс Лью́їс Го́берман (Джим Гоберман; підписується як J. Hoberman; нар. 14 березня 1948, Нью-Йорк, США) — американський кінокритик і кінознавець, один з кінооглядачів The New York Times.

Життєпис

Джеймс Льюїс Гоберман закінчив Колумбійський університет. Працював у нью-Йоркському тижневику The Village Voice під керівництвом знаменитого Ендрю Сарріса, рецензував переважно експериментальні фільми. Його перша рецензія — розбір дебютного фільму Д. Лінча «Голова-гумка» (1977). 1983 року Гоберман спільно з Дж. Розенбаумом опублікував історичний огляд американського андерграунду, «Опівнічні фільми».

Дж. Гоберман тривалий час відповідав за складання програми Нью-Йоркського кінофестивалю, у 1988—2012 роках курував увесь кінорозділ Village Voice. Періодично також друкувався у виданнях з Сан-Франциско (за що удостоєний призу місцевого кінофестивалю). 2000 року він випустив книгу «Червона Атлантида», в якій розглянув комуністичний проєкт XX століття в поняттях естетики.

Гоберман має авторитет як у США[2], так і за кордоном. Читає лекції в Нью-Йоркському університеті; раніше викладав у Гарварді.

На початку 2012 року у зв'язку зі скороченням штату покинув Village Voice[3], причому в американській пресі залишення Гоберманом нью-йоркського тижневика було схарактеризовано, як «кінець епохи»[4][5]. На початку 2014 року змінив Дейва Кера як оглядача домашнього відео газети The New York Times[6].

Найкращі фільми за рік

Бібліографія

Автор
  • Film After Film: (Or, What Became of 21st Century Cinema?). Verso, Brooklyn, New York, 2012.
  • An Army of Phantoms: American Movies and the Making of the Cold War. The New Press, New York, 2011.
  • The Magic Hour: Film at Fin de Siècle. Temple University Press, Philadelphia, 2003.
  • The Dream Life: Movies, Media, and the Mythology of the Sixties. The New Press, New York, 2003.
  • On Jack Smith's Flaming Creatures: (and Other Secret-flix of Cinemaroc). Granary Books/Hips Road, 2001.
  • The Red Atlantis: Communist Culture in the Absence of Communism. Temple University Press, Philadelphia, 1999.
  • 42nd Street. BFI Publishing, London, 1993.
  • Bridge of Light: Yiddish Film Between Two Worlds. New York: The Museum of Modern Art/Schocken Books, 1992.
  • Vulgar Modernism: Writing on Film and Other Media. Temple University Press, Philadelphia, 1991.
  • Dennis Hopper: From Method to Madness. Walker Art Center, Minneapolis, 1988.
  • Home Made Movies: Twenty Years of American 8mm & Super-8 Films. Anthology Film Archives, New York, 1981.

Примітки

  1. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ Moving Image Pinewood Dialogues: J. HOBERMAN AND A. O. SCOTT. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 23 березня 2016.
  3. ↑ Fired Village Voice Movie Critic J. Hoberman Pens His Farewell Note | Reuters. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 23 березня 2016.
  4. ↑ In Praise of Film Critic J. Hoberman | Entertainment | TIME.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
  5. ↑ Hoberman Is Out at Village Voice, and Curtain Drops on an Era — NYTimes.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 23 березня 2016.
  6. ↑ New York Times DVD Column Goes to J. Hoberman|Criticwire. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 23 березня 2016.

Посилання