Джим Аль-Халілі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аль-Халілі.
Джим Аль-Халілі
англ. Jim Al-Khalili Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 вересня 1962(1962-09-20)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (62 роки)
Багдад, Ірак[1]
Місце проживанняСаутсіd
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, популяризатор науки, письменник-документаліст, професор, фізик-теоретик, телеведучий, письменник
Alma materСуррейський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Priory Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Baghdad Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьядерна фізика Редагувати інформацію у Вікіданих, квантова механіка Редагувати інформацію у Вікіданих і Квантова біологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситетський коледж Лондона Редагувати інформацію у Вікіданих
Суррейський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Humanists UKd Редагувати інформацію у Вікіданих
BBC Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникRonald C. Johnsond[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Особ. сторінкаjimal-khalili.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Джим Аль-Халілі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джим Аль-Халілі OBE[4] (англ. Jim Al-Khalili, ім'я при народженні Jameel Sadik Al-Khalili) — британський фізик-теоретик і популяризатор науки, уродженець Іраку. Професор теоретичної фізики і головний по роботі з участю громадськості в науці при Університеті Суррея. Був ведучим декількох наукових передач ВВС і є частим оглядачем науки в інших британських медіа.

Раннє життя і освіта

Народжений у Багдаді 20 вересня 1962 року. Батько іракець, мати англійка. Аль-Халілі вивчав фізику в Університеті Суррея, і здобувши в 1986 ступінь бакалавра, продовжив навчання, щоб отримати звання доктора наук з теорії ядерних реакцій в 1989. У цьому ж році його нагородили постдокторальною стипендією науково-інженерної дослідницької ради SERC (Science and Engineering Research Council) Університетського коледжу Лондона.

Кар'єра у фізиці

Аль-Халілі повернувся до Суррею в 1991 році, спочатку як молодший референт, потім лектор. В 1994 його нагородили п'ятирічною стипендією для передових дослідів інженерно та фізико-наукової дослідницької ради EPSRC (Engineering and Physical Sciences Research Council). Протягом цих років він показав себе, як ведучий експерт з математичних моделей екзотичних атомних ядер і багато публікувався на цю тему.[5]

Зараз Аль-Халілі працює професором теоретичної фізики в Університеті Суррея, а також є головним по роботі з участю громадськості в науці.

З 2000 Аль-Халілі є членом Інституту фізики[6] . В 2007 його нагородили премією Майкла Фарадея Лондонського королівського товариства[7] за популяризацію науки і вибрали почесним членом Британської наукової асоціації[8]. Він багато читає лекції як у Британії, так і за кордоном, особливо для Британської ради. В 2008 йому надали титул офіцера Ордену Британської імперії[9].

Наукове телемовлення

Аль-Халілі часто з'являється на радіо та телебаченні, а також пише статті для британської преси[10]. В 2004 представив документальний фільм телеканалу Channel 4 «Загадка Ейнштейнового розуму» («The Riddle of Einstein's Brain»), спродюсований Icon Films[11].

Його великий прорив, як ведучого відбувся в 2007-му завдяки «Атому», трисерійному фільму телеканалу BBC Four про історію нашого розуміння атома і атомної фізики[12]. Після цього послідував спеціальний архівний випуск програми циклу «Горизонт» («BBC Horizon») під назвою «Великий Вибух» («The Big Bang»). На початку 2009, він представив на BBC Four трисерійний фільм «Наука і Іслам» («Science and Islam») про стрибок у наукових знаннях, який відбувся в Ісламському світі між 8-м і 14-м століттями[13]. Аль-Халілі також зробив внесок до різноманітних програм від «Ігри розуму» («Mind Games»), «Шоу південного берегу» («The South Bank Show») телеканалу BBC Four до «Завтрашній світ» («Tomorrow's World»), «Теорія завдає удару» («Bang Goes the Theory») телеканалу BBC One.

Особисте життя

Аль-Халілі проживає у Southsea, Гемпшир з дружиною Джулією і двома дітьми Девідом і Кейт. Він заявляв, що

«Як син матері-протестантки і батька-мусульманина шиїта, я однак вийшов без релігійної кістки в тілі.»[14]
Оригінальний текст (англ.)
«As the son of a Protestant Christian mother and a Shia Muslim father, I have nevertheless ended up without a religious bone in my body.»

Є уболівальником футбольного клубу Лідс Юнайтед, з часів гри Дона Реві в ранніх сімдесятих.

Опубліковані роботи

Переклади українською мовою:

Аль-Халілі, Джим, ред. Що далі?.. Все, що наука знає про наше майбутнє / Пер. з англ. Миколи Климчука. — К.: Кі Фанд Медіа, 2018. — 248 с.

Науково-пропулярні книги Аль-Халілі:

Серед них є перекладені на тринадцять мов.

Редактор

  • The Euroschool Lectures on Physics with Exotic Beams, Vol. I (Lecture Notes in Physics) (2004, ISBN 3-540-22399-1)
  • The Euroschool Lectures on Physics with Exotic Beams, Vol. II (Lecture Notes in Physics) (2006, ISBN 3-540-33786-5)
  • The Euroschool Lectures on Physics with Exotic Beams, Vol. III (Lecture Notes in Physics) (2008, ISBN 3-540-85838-5)

Редактор-консультант

Зробив внесок

Телебачення

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123006678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Прес-реліз університету Суррея [Архівовано 2012-10-24 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ Список робіт в Академії Google (англ.)
  6. ↑ Інститут фізики [Архівовано 21 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ Лондонське королівське товариство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Британська Наукова Асоціація [Архівовано 12 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Сторінка з «London Gazette» [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ http://www.journalisted.com/jim-alkhalili [Архівовано 14 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. ↑ Попередні і теперішні роботи [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Icon Films (англ.)
  12. ↑ «Atom» BBC Four[недоступне посилання](англ.)
  13. ↑ «Наука і Іслам» («Science and Islam») BBC Four [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  14. ↑ Стаття «Час сповістити про арабську науку, яка передвістила Дарвіна і Ньютона» [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.], The Guardian 30 січня 2008(англ.)

Посилання