Дженні Черчилль

Дженні Черчилль
Ім'я при народженні	англ. Jeanette Jerome
Народилася	9 січня 1854(1854-01-09)[2][3]^[…] або 1851[5]  Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла	29 червня 1921(1921-06-29)[1][2]^[…]  Лондон, Сполучене Королівство  ·гангрена
Поховання	St Martin's Church, Bladon^d
Країна	США
Діяльність	автобіограф, письменниця, світська особа, редакторка
Знання мов	англійська[2]
Титул	леді[6]
Батько	Leonard Jerome^d[7]
Мати	Clarissa Hall^d[7]
Брати, сестри	Clarita Jerome^d
У шлюбі з	Рендольф Генрі Спенсер Черчилль[7], George Cornwallis-West^d[7] і Montagu Porch^d[7]
Діти	Вінстон Черчилль[7] і Jack Churchill^d[8]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Дженні (Джанетт) Джером, знана за першим шлюбом як леді Рендольф Черчілль (9 січня 1854(18540109), Нью-Йорк — 9 червня 1921, Лондон) — американсько-британська світська левиця, письменниця (автобіографістка), редакторка. Мати та політична соратниця Вінстона Черчилля.

Біографія

Народилася в Помпеях, штат Нью-Йорк, другою з чотирьох дочок фінансиста, біржового спекулянта і спортсмена Леонарда Джерома і Кларісси Голл, дочки землевласника Амбруаза Голла. Батько заснував Американський Жокейський клуб, володів частиною акцій The New York Times і Тихоокеанської поштової пароплавної компанії, мав на Медісон Авеню театр. Закладені ним Джером-Авеню і Джером-Парк в Бронксі досі існують. Йому приписують стосунки зі співачками, внаслідок яких дуже страждала його дружина. Голли наполягали, що у їх жилах тече кров ірокезів (документальних підтверджень не виявлено[9]).

«Леді Рендольф мала сліпучу красу, її скоріше можна було прийняти за італійку або іспанку. Вона була дуже жвавою і багато сміялася [...], завжди виглядала щасливою і добре проводила час».

Марія Единбурзька, королева Румунії. «Історія мого життя», 1934

Батька приймали у вищому суспільстві Нью-Йорка, але матір ні. Тому з трьома дочками, серед яких і 13-річна Дженні, Кларісса Голд-Джером вирушила до Парижа, де імператорка Євгенія де Монтіхо шанувала жителів США, маючи американські корені. Сім'я жила в Парижі до початку франко-прусської війни.

В юності Дженні Джером працювала редакторкою у журналі.

Будучи однією з перших красунь свого часу і попри американське і неаристократичне походження, вперше одружилася в 1874 з лордом Рендольфом Черчиллем, з яким познайомилася на королівській регаті в Каусі у серпні 1873[10].

Попри обурення герцога Мальборо («ти сам розумієш, що для нас дещо принизливо розглядати можливість подібної спорідненості»[11]), наречені наполягали. Герцог заборонив синові одружуватися, поки той не отримає місця в парламенті, але Рендольф несподівано виграв вибори. Джанетт отримала підтримку принца Вельського, який після подорожі в США склав про пару високу думку[12]. Британська рідня нареченого опротестовувала і пропозицію батька Джером зробити її капітал незалежним від чоловіка (врешті пара отримала 3600 фунтів на рік, з яких 2500 гарантував Джером, він же сплатив 2000-фунтові борги зятя). 15 квітня 1874 в Британському посольстві в Парижі[13] все ж відбувся шлюб, у якому Джанетт Джером отримала титул леді Рендольф Черчілль.

Джанетт Джером, прибл. 1880 рік

Народила сина Вінстона (1874—1965). Повернувшись в Лондон, оселилася з чоловіком на Керзон-стріт, потім перебралася в просторніший будинок на Чарлз-стріт. Черчиллі влаштовували чудові прийоми, на яких бував і принц Вельський, стали помітними фігурами в світському житті столиці.

За традиціями часу, про дітей дбали численні няні, такі, як улюблена Вінстоном місіс Еверест. Старший син все життя обожнював матір, часто писав їй з школи. За повноліття сина Джанетт збудувала з ним міцну дружбу і союзництво, активно просувала політичну кар'єру сина. Черчилль-молодший вказував, що вона для нього більш ніж мати чи сестра — політична менторка.

«Дженні відрізнялася незалежністю суджень і була гостра на язик. Вона прагнула „пити життя повною чашею“ і часто норовливою необачністю випробовувала терпіння рідних[14].

Політичний вплив

Другого сина Джона Стренджа Спенсера (1880—1947) народила в негласному вигнанні в Ірландії через неналежну поведінку чоловіка (за суперечку з принцом Вельським той сім років не відвідував подружжя). У 1880 повертається з чоловіком в Лондон, який після ірландського досвіду стає активно займатись політикою. Леді Рендольф теж зацікавлюється політикою, в той час як батько несе фінансові збитки і не може підтримувати її як раніше.

Маючи сильний характер, Дженні Джером швидко добилася місця у вищих світських і політичних колах, ставши респектабельною і впливовою фігурою. Її описували як розумну, дотепну і життєрадісну людину. Належала до творчинь знаменитої «Ліги первоцвіту» — першого жіночого політичного клубу. Джанетт Джером сприяла кар'єрі чоловіка: стояла за сценою, писала багато з його промов — союз був міцним навіть після охолодження стосунків з 1886, коли вони перетворення на товаришів. Відтоді леді Рендольф починає вести вільне особисте життя, незалежне від чоловіка. Суспільство широко обговорює звичку Рендольфа Черчилля тривало подорожувати з друзями-чоловіками[15], приблизно з цього часу у нього відкривається сифіліс, який вважають причиною його смерті. Власними сімейними зв'язками і особистими стосунками Джанет Джером значно посприяла політичним кар'єрам чоловіка і сина. Мала неприховані стосунки з Берті, принцом Вельським, графом Карлом Андреасом Кінскі (чеський аристократ), королем Сербії Миланом Обреновичем, сером Вільямом Гордон-Каммінгом, графом де Брейтелем. Неспростовних доказів стосунків з майбутнім королем немає, окрім розлогого, часом фривольного, але не компрометуючого листування[16].

1887 подорожує з чоловіком у Росію. Його стан погіршується, але Джером не покинула вмираючого, проявляючи зворушливу відданість до давнього соратника. Вирушила з ним в навколосвітню подорож, під час якої вони змушені зупинитися в Мадрасі. Повернулися в Лондон напередодні Нового року, і Рендольфа відвезли додому до матері, де 24 січня 1895 він помер у 45 років. Записаним діагнозом був «загальний параліч», хоча, швидше за все, це була остання стадія сифілісу[* 1]. В цей час граф Кінскі, з яким леді Рендольф пов'язували тісні стосунки, одружився з молодшою від неї на 20 років жінкою, чим образив світську левицю[16].

Попри смерть Рендольфа і повторні шлюби, Джанетт Джером іменувалася «леді Рендольф Черчілль», хоча титул вже офіційно їй не належав. Тим не менш, її право на нього ніхто не оскаржував.

У 1899—1900-х Джером почала видавати розкішний журнал «The Anglo-Saxon Review». У цей період вона зближується зі старшим сином, разом борючись із фінансовими труднощами: «Ми працювали, тепер разом, на рівних, швидше як брат і сестра, а не як мати і син», напише він пізніше.

Дженні Черчилль в 1913 році

Через п'ять років вдівства, 28 липня 1900 року 46-річна Джером одружилася з однолітком старшого сина — Джорджем Корнуоллісом-Вестом, (1874—1951), капітаном Шотландської гвардії. Сім'я нареченого була настільки шокована, що не з'явилася на церемонію. Клан Черчиллів, незважаючи на не менш скептичне ставлення до цього шлюбу, підтримала Джером, а герцог Мальборо вів вдову свого дядька до вівтаря. 12-річне сімейне життя затьмарили фінансові труднощі — борги Джером росли, а її чоловіка батько позбавив спадщини.

У ці роки Джером прославилася працею зі спорядження госпіталю-корабля для постраждалих на Англо-бурської війни, де в цей час знаходився старший син. У 1908 році вона написала «The Reminiscences of Lady Randolph Churchill».

Почала жити окремо від чоловіка з 1912, а розлучилась у квітні 1914. 1 червня 1918, в 64, одружилася з 41-річним колоніальним чиновником Монтегю Фіппеном Порчем (1877—1964), членом Британської цивільної служби в Нігерії. У ці роки вона активно і ефективно підтримувала політичну кар'єру сина Вінстона, звернувши на його користь всі навички, здобуті під час роботи з Рендольфом.

У 1921 році впала зі сходів в будинку друзів в Сомерсеті і зламала щиколотку. Після гангрени, ампутації лівої ноги, втрати крові 9 червня 67-річна Джанетт Джером померла в своєму будинку в Лондоні, куди її встигли перевезти.

Похована на цвинтарі церкви Святого Мартіна в Блейдоне, поруч з першим чоловіком і синами.

В культурі

• 1974 — телефільм «Jennie: Lady Randolph Churchill». У ролі Дженні — Лі Ремік.
• 1972 фільм «Юний Вінстон». У ролі Дженні — Енн Бенкрофт.
• Деякі риси Дженні Джером, а також іншої американки, Консуело Вандербільт, що пошлюбила племінника Рендольфа, 9-го герцога Мальборо, послужили Едіт Вортон зразком для створення персонажки Кончіти Клоссон в романі The Buccaneers («Піратки») про американок, які підкорюють лондонський світ. В екранізації роману 1995 року роль грала Міра Сорвіно. Кончіта Клоссон — красива, незаможна американка, яка одружується з 2-м сином герцога, який внаслідок розгульного життя зрештою хворіє на сифіліс.
• Вплив образу леді Дженні Черчилль та її відносин з сином простежується в персонажці леді Джессіки з «Дюни» Френка Герберта. Враження підкріплює фільм «Дюна» Девіда Лінча, де костюми і зачіски персонажки виконані в естетиці едвардіанської епохи.
• Одна з міських легенд пов'язує з ім'ям Дженні Джепром створення знаменитого коктейлю Мангеттен, який вона начебто винайшла в нью-йоркському клубі «Мангеттен» у 1870-х, де проходила вечірка на честь перемоги Самуеля Л. Тілдена на виборах[18].

Примітки

Коментарі

1. Дженні писала сестрі напередодні смерті чоловіка: «Досі ні широка публіка, ні навіть світське суспільство не знають істинної правди. Буде дуже тяжко, якщо тепер, після моїх жертв і мук останніх шести місяців це випливе назовні. Це завдасть невимовної шкоди його політичній репутації і пам'яті»[17].

Джерела

1. G. E. B. Churchill, Winston Leonard Spencer // The Enciclopædia Britannica: New Volumes — 12 — London, NYC: 1922.
   d:Track:Q84d:Track:Q15987490d:Track:Q5538818d:Track:Q60d:Track:Q83472794
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — P. 102. — ISBN 978-1-85743-228-2
   d:Track:Q124350773d:Track:Q1508259
6. WeChangEd
   d:Track:Q86999151
7. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
8. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
9. Snell E.
10. Library of Congress.
11. Роуз, 2003, с. 7.
12. Mahon, 2008.
13. Судьбы XX века, 1999, с. 9.
14. Роуз, 2003, с. 8–9.
15. Роуз, 2003, с. 27.
16. Mather J.H.
17. Роуз, 2003, с. 26.
18. Holiday Manhattan.

Література

• Роуз Н. Черчилль. Бурная жизнь = Rose N. Churchill. An Unruly Life. — М.: АСТ, 2003. — 448 с. — (Историческая библиотека). — 5000 экз. — ISBN 5-17-014478-4.
• Lady Randolph Spencer Churchill. The Спогади of Lady Randolph Churchill, 1908 (Автобіографія)
• Anne Sebba. «American Jennie: The Remarkable Life of Lady Randolph Churchill» (W. W. Norton, 2007) ISBN 0-393-05772-0
• Anita Leslie. Lady Randolph Churchill: The Story of Jennie Jerome, 1968
• Ralph G. Martin. Jennie: The Life of Lady Randolph Churchill — The Romantic Years, 1854—1895 (Prentice-Hall, Ninth printing, 1969)
• Ralph G. Martin. Jennie: The Life of Lady Randolph Churchill — Volume II, The Dramatic Years, 1895—1921 (Prentice-Hall, 1971) ISBN 0-13-509760-6

Посилання

• Churchill and the Great Republic (англ.). loc.gov. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 22 червня 2015.
• Holiday Manhattan (англ.). cocktailtimes.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
• Mahon E. K. (22 січня 2008). American Jennie — Portrait of Jennie Jerome Churchill (англ.). scandalouswoman.blogspot.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
• Mather J. H. Lady Randolph and the Historians (англ.). winstonchurchill.org; archive.org. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 22 червня 2015.
• Snell E. (2003(?)). Had Iroquois Ancestors (англ.). winstonchurchill.org; archive.org. Архів оригіналу за 16 грудня 2003. Процитовано 22 червня 2015.