Джек Сепкоські
Джек Джон Сепкоські (англ. Jack John Sepkoski; 26 липня 1948, Преск-Айл, штат Мен — 1 травня 1999) — американський геолог і палеонтолог, піонер досліджень масових вимирань, співтворець тези про існування регулярного (кожні 26,2 млн років) циклу масових вимирань у мезозої i кайнозої. Випускник Університету Нотр-Дам, докторський ступінь здобув у 1977 р. в Гарвардському університеті на підставі праці про геологічну будову і палеонтологічні особливості району Блек-Гіллс. Від 1974 р. до 1978 р. був викладачем Рочерського університету. Згодом став викладачем Університету в Чикаго, де працював до пенсії і де мав звання професора з 1986 р. Одночасно працював у Чиказькому музеї природної історії. У 1983 р. здобув нагороду «Charles Schuchert Award» Палеонтологічного товариства. Єдиною і головною темою досліджень Сепкоського були перебіг і причини масових вимирань у фанерозої. На основі власних досліджень, а також разом з Давидом Раупом[en] удокументував існування п'яти основних великих вимирань і обчислив частку вимерлих таксонів. Довели також циклічний характер великих і менших вимирань у мезозойську і кайнозойську ери. Див. такожВибрані публікації
Примітки
Бібліографія
Посилання
|