Джек Ліссауер

Джек Ліссауер
Народився	1957[1]
Країна	США
Діяльність	астроном, дослідник
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі)[2]
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Френк Шу[2] і Alexandre Chorin^d[2]
Аспіранти, докторанти	David Michael Kary^d[2] Eugenio Jose Rivera^d[2]
Нагороди	Премія Гарольда Юрі (1992) Chambliss Astronomical Writing Award^d

Джек Джонатан Ліссауер (англ. Jack Jonathan Lissauer, нар. 1957) — американський астроном, співробітник НАСА, співвідкривач двох супутників Урана (Купідон і Меб) й одного супутника Нептуна (Гіпокамп).

Біографія

У 1982 році Ліссауер здобув ступінь доктора філософії з математики в Каліфорнійському університеті Берклі. Був асистентом-дослідником з астрономії в Каліфорнійському університеті в Берклі (січень — липень 1985) і запрошеним дослідником в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі (липень 1985 — червень 1987). Потім працював в Університеті Стоуні-Брук професором-асистентом (червень 1987 — серпень 1993) і асоційованим професором (вересень 1993 — серпень 1996). З 1996 року працює в Дослідницькому центрі Еймса НАСА.

Наукові результати

Його основні наукові інтереси — формування планетних систем, планетна динаміка та хаос, системи планетарних кілець та навколозоряні протопланетні диски.

Спільно з Марком Шоволтером він відкрив внутрішні супутники Урана — Купідона і Меб. Разом з Шоволтером, де Патером і Френчем він також відкрив Гіпокамп, невеликий супутник Нептуна.

Ліссауер є членом наукової команди космічного телескопа «Кеплер».

Відзнаки

• Премія Х. Джуліана Аллена за статтю «Моделі росту Юпітера з урахуванням теплових і гідродинамічних обмежень»[3] (2014).
• Премія Гарольда Юрі від Відділу планетарних наук Американського астрономічного товариства.
• Премія Чемблісса за астрономічну літературу^[en] від Американського астрономічного товариства.
• Почесна нагороду НАСА за виняткові наукові досягнення.
• У 2020 році обраний почесним членом (англ. Legacy Fellow) Американського астрономічного товариства[4].

Примітки

1. NUKAT — 2002.
   d:Track:Q11789729
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. Lissauer, J. J.; Hubickyj, O.; D'Angelo, G.; Bodenheimer, P. (2009). Models of Jupiter's growth incorporating thermal and hydrodynamic constraints. Icarus. 199 (2): 338—350. arXiv:0810.5186. Bibcode:2009Icar..199..338L. doi:10.1016/j.icarus.2008.10.004.
4. AAS Fellows. AAS. Процитовано 29 вересня 2020.

Посилання

• Ліссауер на сайті NASA
• Ліссауер на Hubble heritage