| Джек Алтаузен |
|---|
  |
| Ім'я при народженні | рос. Алтаузен Яков Моисеевич |
|---|
| Народився | 1 (14) грудня 1907[1]
Ленські золоті копальніd, Іркутська губернія, Російська імперія |
|---|
| Помер | 27 травня 1942(1942-05-27) (34 роки) або 25 травня 1942(1942-05-25)[1] (34 роки)
Надеждівка, Лозівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
·загиблий у бою |
|---|
| Країна |  Російська імперія
 СРСР |
|---|
| Діяльність | поет, журналіст, письменник, військовий кореспондент |
|---|
| Сфера роботи | література[2] , поезія[2] , журналістика[2] і воєнна журналістика[2] |
|---|
| Мова творів | російська |
|---|
| Партія | КПРС |
|---|
| Учасник | німецько-радянська війна |
|---|
| Нагороди | |
|---|
|
|
|
|
 Джек Алтаузен у Вікісховищі |
|
|
|
|
Джек Алтаузен (справжнє ім'я Яків Мойсейович; 1907–1942) — радянський поет. Член Спілки письменників СРСР з 1934 року.
Твори
- Відпускник Артем (поема), 1925 (у співавторстві з А. Ясним)
- Безвусий ентузіаст (лірична поема), 1929
- Ровесникам (вірші), 1930
- Перше покоління (поема), 1932
- Долю приемля (вірші, листи, спогади). Іркутськ, 1990
Увічнення пам'яті
- На честь Джека Алтаузена якийсь час називалася нинішня вулиця другий Радянська в Іркутську[3].
- Ім'я поета викарбувано на меморіальній дошці в Центральному будинку літераторів у Москві (ЦДЛ).
Примітки
Джерела
- Алтаузен // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М.: Сов. энцикл., 1962—1978. — Т. 1: Аарне — Гаврилов. — 1962. — Стб. 165.
Посилання
.svg){kind=small}
.svg)
