Джеймс Доббінс

Джеймс Доббінс
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився31 травня 1942(1942-05-31)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 липня 2023(2023-07-03) (81 рік)
Вашингтон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Паркінсона Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьміжнародні відносини[1] і дипломатія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДжорджтаунський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасниквійна у В'єтнамі Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПосли США в Європейському Союзі[3], Assistant Secretary of State for European and Eurasian Affairsd і United States Ambassador to Afghanistand Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Superior Honor Award Медаль за службу національній обороні Експедиційна медаль (США) Department of the Army Decoration for Exceptional Civilian Service

Джеймс Френсіс Доббінс-молодший (31 травня 1942 — 3 липня 2023)[4] — американський дипломат. Був послом США у Європейському Союзі (1991-1993) та Афганістані (2001—2002).

Життєпис

Доббінс отримав ступінь бакалавра наук з міжнародних відносин у Школі іноземних служб Джорджтаунського університету.

Працював послом США в Європейському Союзі (1991–1993 рр.), Помічником державного секретаря з питань Європи (2001 р.) та спеціального представника з питань Афганістану і Пакистану (травень 2013 - липень 2014). Він є членом Американської академії дипломатії. Він був посланцем у Косові, Боснії, Гаїті та Сомалі. У 2001 році він очолив переговори, що призвели до Боннської угоди[5][6]. Очолював міжнародну політику та політику безпеки корпорації RAND[7][8].

Автор праць

  • "Iraq: Winning the Unwinnable Wars", Foreign Affairs, January/February 2005 [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  • "Who Lost Iraq?", Foreign Affairs, September/October 2007 [Архівовано 24 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • "Counterinsurgency in Iraq", Senate Armed Services Committee, 2-26-09
  • Dobbins, James (3 березня 2009). To Talk With Iran, Stop Not Talking. The Washington Post. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 5 травня 2010. 
  • Dobbins, James (16 січня 2010). Skip the Graft. The New York Times. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 5 травня 2010. 
  • Occupying Iraq: A History of the Coalition Provisional Authority [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] The RAND Corporation. By James Dobbins, Seth G. Jones, Benjamin Runkle, Siddharth Mohandas, 2009.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ https://www.congress.gov/nomination/102nd-congress/506
  4. ↑ https://www.ariananews.af/james-dobbins-former-us-special-envoy-for-afghanistan-and-pakistan-dies-at-81/
  5. ↑ Bob Woodward (2007). State of Denial: Bush at War. Simon and Schuster. с. 130. ISBN 978-0-7432-7224-7. 
  6. ↑ Mudd, Harvey (2013). Takedown: Inside the Hunt for Al Qaeda. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 6—8, 11—18. ISBN 9780812244960. OCLC 868017409. 
  7. ↑ James Dobbins - Profile. RAND. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 3 липня 2017. 
  8. ↑ James F. Dobbins, Special Representative for Afghanistan and Pakistan. Архів оригіналу за 12 грудня 2008.