|
Джамбатіста Бенедетті
Джамбатіста Бенедетті (італ. Giambattista Benedetti, 14 серпня 1530, Венеція — 20 січня 1590, Турин) — італійський математик, фізик, механік. БіографіяДжамбатіста Бенедетті народився 14 серпня 1530 року у Венеції у заможній родині. Він навчався філософії, музиці і математиці вдома, у свого батька. Крім того, близько 1546—1548 він вивчив першу книгу Евкліда у венеціанського математика Нікколо Тартальї. В університеті не навчався.[7] У 1558—1566 роках був придворним математиком при дворі герцога Парми і П'яченци Оттавіо Фарнезе. Він навчав при дворі, був астрологом, надавав консультації при облаштуванні публічних місць.[7] У Пармі Бенедетті побудував сонячний годинник для графа Джуліо Рангоне.[7] У 1567—1590 роках перебував на службі у герцога Савойського Еммануїла Філіберта і його наступників як математик і філософ з регулярною платнею 300 золотих скудо. Герцог савойський був зацікавлений у підвищенні рівня культури в своїй державі, і з цією метою він зібрав навколо себе вчених людей з усієї Італії. До його обов'язків входило викладання математики і природничих наук при дворі, також він був радником герцога зі справ університетів.[7] Він розробляв і будував фонтани.[7] Можливо він викладав в Туринському університеті. У Турині він також оглянув і поліпшив військові об'єкти.[7] Джамбатіста Бенедетті помер у Турині 20 січня 1590 року. Наукова діяльністьМеханікаПраці Дж. Бенедетті вказують на те, що він мав уявлення про існування відцентрових сил і про те, що частина, що відірвалася від тіла, що обертається, продовжує рухатись по дотичній. В його роботах вперше висловлюється теза про те, що прискорення тіл у вільному падінні є постійним і не пропорційним вазі, як говориться в традиційному аристотелівському вченні. Це відкриття зазвичай приписується Галілею, але ідея Бенедетті викликала гарячі дискусії вже серед сучасних йому вчених, що вимушило його опублікувати відповіді на отриманну критику.[8] ОптикаУ працях він також торкається проблем оптики, в тому числі камери-обскури.[7] АстрономіяУ його астрономічних працях завжди простежується зацікавлення астрологією.[7] МузикаВін одним з перших почав розглядати музикальні звуки з точки зору коливань. Однак, відомі роздуми його над питаннями музики обмежуються двома листами і видаються менш важливими, ніж в інших дисциплінах.[7] ТвориПершу книжку, « De resolutione», присвячену питанням геометрії, Д. Бенедетті видав у 1553 році. Питання механіки ввійшли у його другу книжку з геометрії і розглядаються також в інших працях. Після проведення астрономічних спостережень у Пармі, він опублікував працю про сонячний годинник.[7] Його остання робота, «Diversarum speculationum mathematicarum et physicarum», вважається однією з найбільших наукових праць перед добою Галілея. У цьому виданні містяться праці з арифметики, а також питань механіки і гідростатики, які хоча і не повністю розроблені на основі наукового методу, однак відкрили шлях до подолання арістотелевої фізики.[8] Посилання
Виноски
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
