Детюк Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Детюк.
Детюк Сергій Володимирович
Зображення
Зображення
Народився26 квітня 1973(1973-04-26) (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльністьактор
Alma materДніпропетровське театральне училище (1996) і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1996 — донині
ДружинаОльга Максимішина
ДітиІван Детюк, Анна Детюк

Сергій Володимирович Детюк (нар. 26 квітня 1973, Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український кіно-, теле- та театральний актор.

Життєпис

Сергій Детюк народився 26 квітня 1973 року в Павлограді. Закінчив у 1996 році акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища. Після закінчення навчання — актор Чернігівського обласного молодіжного театру в 1996-1999 роках.

З 1999 по 2013 роки Сергій Детюк працював актором Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру.

У 2007 — 2008 роках — актор Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

З 2007 по 2012 роки працював актором Запорізького муніципального театру-лабораторії «VIE».

Закінчив кафедру організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

З 2013 по 2021 роки актор Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра.

З 2021 року актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Особисте життя

Сергій Детюк одружений з акторкою Ольгою Максимишин.

Доробок

Ролі у театрі

Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Театр Сузір'я
  • 2017 — Лікар Штоль — «Нетутешній» за п'єсою Карла Ветлінґера «Чи відомий вам Чумацький шлях»[7]
Запорізький театр-лабораторія «VIE»
  • 2010 — Фелікс — «Сич і Кішечка» Білла Маноффа[8]
  • 2009 — Чоловік — «Все, нарешті» Петера Турріні
  • 2008 — Бомбіла — «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова[9]
  • 2008 — Володимир — «Годо приходить» Алана Тітлі[10]
Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр
  • 2013 — Християн-Теодор — «Тінь» Євгена Шварца
  • 2006 — Джордж Пігден — «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні
  • 2005 — Саша — «Квітень в новорічну ніч»
  • 2004 — Відьма — «Івасик Телесик», народна казка
  • 2004 — Джек-Бойовий коник — «Тринадцята зірка» Віктора Ольшанського
  • 2003 — Мікеле — «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо
  • 2003 — Кіт Філофей — «Геть! Або історії кота Філофея» Валерія Зиміна
  • 2002 — Датан — «Мойсей» Івана Франка
Чернігівський обласний молодіжний театр

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2019 ф Іловайськ 2014. Батальйон Донбас Beshoot учитель
2019 ф Танк Рівний, молодший брат
2019 с Мама моєї доньки Мама моей дочери лікар акушер-гінеколог
2019 с Я тебе знайду Я тебя найду епізодична роль
2019 с Сонячний листопад Солнечный ноябрь
2018 с Сліди в минуле Следы в прошлое епізодична роль
2018 с Доглядальниця Сиделка епізодична роль
2018 с Рідна кров Родная кровь Валентин
2018 с За законами воєнного часу-2 По законам военного времени-2 епізодична роль
2018 с Пес-4 Пёс-4 свідок
2018 с Опер за викликом Опер по вызову бомж
2018 с На самій межі На самой грани епізодична роль
2018 с Хто ти? Кто ты? епізодична роль
2018 с Повернення до себе Возвращение к себе епізодична роль
2017 с Той, хто не спить Тот, кто не спит Савушкін
2017 с Що робить твоя дружина? Что делает твоя жена? скульптор
2017 с Свєтка Светка Олександрович
2017 с Веселка в небі Радуга в небе робітник
2017 с Невиправні Неисправимые звукорежисер
2017 с Ментівські війни. Одеса Ментовские войны. Одесса «Сєрий»
2017 с Лінія світла Линия света епізодична роль
2017 с Клянусь кохати тебе вічно Клянусь любить тебя вечно ювелір
2017 с Догори дриґом Вверх тормашками епізодична роль
2017 с Акторка Артистка епізодична роль
2016 с Село на мільйон епізодична роль
2016 с Пес-2 Пёс-2 інформатор
2016 с Центральна лікарня Центральная больница Семен Кузьмін, пацієнт
2016 с Мереживо долі Нити судьбы епізодична роль
2016 с На лінії життя На линии жизни Дорошин
2016 с Недотуркані Депутатики епізодична роль
2016 ф 8 кращих побачень 8 лучших свиданий епізодична роль
2014 с Брат за брата-3 Брат за брата-3 Паштет
2014 с Будинок з ліліями Дом с лилиями нотаріус
2014 с Пляж Пляж Чекмарьов / Марченко
2015 с Щоб побачити веселку Чтобы увидеть радугу Хриплий
2013 с Шулер Шулер харківчанин
2012 с Пристрасті за Чапаєм Страсти по Чапаю Сидоров
2010—2013 с Єфросинія Ефросинья Сєня
2009 ф Мелодія для катеринки Мелодия для шарманки міліціонер
2009 с Розлучниця Розлучница епізодична роль
2009 с Легенди зачарованого кохання Легенды колдовской любви епізодична роль
2006 с Дякую тобі за все-2 За всё тебя благодарю-2 охоронець
2006 с Дев'ять життів Нестора Махна Девять жизней Нестора Махно епізодична роль

Премії

  • 2011 — Міжнародний фестиваль «Homo Ludens» (м. Миколаїв) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
  • 2011 — Міжнародний фестиваль «Арт-Окраїна» (м. Санкт-Петербург) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
  • 2011 — Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні[12][13];
  • 2009 — Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» — «Найкращий актор фестивалю» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
  • 2008 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова;
  • 2006 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм та майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена у виставі «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні;
  • 2003 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле у виставі «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо;

Примітки

  1. ↑ Дідро потрапить у жіночий полон на київській сцені[недоступне посилання] «Вечірній Київ»
  2. ↑ «Брехня» [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] «Театр»
  3. ↑ Гра за правилами і без [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.] «День»
  4. ↑ Хто ми такі та куди йдемо? [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
  5. ↑ «Зараз те, що відбувається на вулиці, набагато важливіше ніж те, що ми показуємо зі сцени» [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
  6. ↑ Корсиканка [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Театр»
  7. ↑ Психологічно-емоційний «трансформер» [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
  8. ↑ «Сич і кішечка»: Історія одного кохання ... [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Запорізька Мельпомена
  10. ↑ Запорізька Мельпомена. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2019.
  11. ↑ «Неймовірний ілюзіон Ерні» [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] «Чернігівський обласний молодіжний театр»
  12. ↑ Роксоляна Свято. Таврійські театральні традиції[недоступне посилання] «Кіно-Театр». 2011. № 5
  13. ↑ «Мельпомена 12 + 1» фінішувала[недоступне посилання] «Вгору»

Посилання