У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Дерюгіна .
Альбі́на Микола́ївна Дерю́гіна (16 березня 1932 (19320316 ) , Макіївка — 29 березня 2023 , Київ ) — українська тренерка з художньої гімнастики .
Працювала в СДЮШ олімпійського резерву з художньої гімнастики , була старшою тренеркою, директоркою; головною тренеркою збірної команди України, членкинею виконкому НОК України .
Заслужений тренер України . Заслужений тренер СРСР . Заслужений працівник культури УРСР . Суддя міжнародної категорії. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Матір Ірини Дерюгіної .
Біографія
Освіта: Дніпропетровський технікум фізичної культури ; Київський інститут фізичної культури .
Працювала тренеркою у Київському політехнічному інституті , в ДСС «Спартак». З 1986 — президентка Федерації художньої гімнастики.
За роки роботи тренеркою (спочатку збірної СРСР, потім збірної України) Дерюгіна виховала низку олімпійських чемпіонок, чемпіонок світу та Європи. Серед них: Ольга Щеголева, Ольга Плохова, Вікторія Сірих, Людмила Євтушенко, Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко , Оксана Скалдіна , Еліна Хозлу, Тамара Єрофеєва , Ганна Безсонова , Наталія Годунко , Ганна Різатдінова .
З 1986 року — президентка Федерації художньої гімнастики. У Києві Альбіною Дерюгіною була організована школа художньої гімнастики «Школа Дерюгіних», яка набула світової популярності і працює під управлінням Альбіни та Ірини Дерюгіних.
Нагороди
Звання «Герой України» з врученням ордена Держави (15 березня 2002 ) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку спорту, створення національної школи художньої гімнастики [ 3]
Орден «За заслуги» II ст. (16 березня 2012 ) — за значні особисті заслуги у розвитку вітчизняної художньої гімнастики, утвердження міжнародного спортивного авторитету Української держави, вагомі професійні здобутки [ 4]
Почесна відзнака Президента України (12 вересня 1995 ) — за видатні спортивні здобутки, особистий внесок в утвердження авторитету і світового визнання українського спорту [ 5]
Орден княгині Ольги II ст. (11 вересня 2021 ) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні, багаторічну плідну професійну діяльність та з нагоди 30-річчя створення Національного олімпійського комітету України [ 6]
Орден княгині Ольги III ст. (25 липня 2013 ) — за значний особистий внесок у розвиток студентського спорту, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національної збірної команди України на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані [ 7]
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (7 вересня 2001 ) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, вагомі спортивні і трудові досягнення [ 8]
Національна легенда України (2023, посмертно)[ 9]
Ордени Трудового Червоного Прапора , «Знак Пошани» .
Медаль «За доблесний труд. На ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» , «В пам'ять 1500-річчя Києва» .
Медаль «За підготовку майстрів спорту».
Почесна Грамота Президії ВР УРСР .
Золотий диплом президента НОК Росії .
Знак пошани Київської міськдержадміністрації .
Почесна відзнака НОК України.
Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2006).
Примітки
Посилання
Президенти НОК України Почесні члени НОК України Федерації Фізкультурно-спортивні товариства «Динамо» •
«Колос» • «Україна» • «Спартак» • Комітет з фізичного виховання та спорту (МОН) • Управління фізичної культури і спорту (МО)