Попаданням до складу «Клинків», в якому пройдуть перші 11 сезонів майбутнього рекордсмена, Дейв зобов'язаний Скотті Боумену, який на початку 80-х омолоджував склад, прийшовши в команду у 1979 році.
У січні 1983 року брав участь у знаменитій суперсерії зустрічей із радянськими командами «Динамо» Москва (відзначився голом), та «Хіміком» (Воскресенськ) (дубль).
У лютому 1993, разом із Дерреном Пуппою його обміняли до «Торонто». Там він відіграв три з половиною сезони. Потім на такий же термін вирушив до «Нью-Джерсі Девілз», за яких зіграв у плей-оф лише 10 ігор.
За 3 роки, з 1999 по 2001, в кар'єрі гравця змінилось 4 команди, але він урешті-решт прийшов у команду, де став капітаном і отримав перстень володаря Кубка Стенлі 2004 року («Тампа-Бей Лайтнінг»). Примітно, що Дейв став найстаршим дебютантом фіналу Кубка Стенлі: перший матч провів коли йому було 40 років і 7 місяців, 25 травня 2004.
В сезоні 2003-04 він у 19 раз за свою кар'єру перетнув відмітку у 20 голів за один регулярний чемпіонат, що є третім показником в історії НХЛ. Вище стоять лише Горді Хоу (22 сезона) та Рон Френсіс (20 сезонів).
Закінчення кар'єри. 11 червня 2006 року Дейв Андрейчук був виставлений на «драфт відмов». Після того як всі 29 команд відмовились взяти на себе контрактні зобов'язання гравця, керівництво команди вернуло великого гравця у список команди, але запропонувало обговорити працевлаштування колишнього капітана в системі «Громовержців» вже не як гравця.
.svg){kind=small}
