«Два гроші надії» (італ. Due soldi di speranza , Італія ) — романтична комедія італійського неореалізму 1952 року, знята Ренато Кастеллані .
Історія кохання хлопця-жебрака і дочки шанованого власника майстерні в італійському післявоєнному селі.
Спочатку молодий Антоніо дуже зайнятий пошуками роботи, щоб відповідати на загравання закоханої в нього Кармели, а потім опір її рідних не робить життя простішим.
У 1952 році фільм отримав Гран-прі , головну премію Каннського кінофестивалю .
Три премії Італійського національного синдикату кіножурналістів «Срібна стрічка» (найкращий режисер, сценарій, оператор).
Марія Фйоре — Кармела Вінченцо Мусоліні — Антоніо Джина Машетті
Луїджі Астаріта — Паскуале
Луїджі Бароне — священик
Фелічіта Леттіері — синьйора Арту
Філомена Руссо — мати Антоніо
Кармела Чірілло — Джулія
Фінальні кадри з цього фільму йдуть по телевізору в сцені «вечірка у квартирі професора» («Москва сльозам не вірить» 1-а серія).
З 15 дійових осіб лише двоє людей мали досвід зйомок у кіно. Решта персонажів — мешканці села Боскотреказе і міста Неаполя.
Для Марії Фіорі, якій на момент зйомок було 15 років, цей фільм був дебютом.
1939—1960 1961—1980 1981—2000 2001—2020 2021—дотепер
